Утеплення будинків є одним із головних шляхів зменшення витрат на опалення та скорочення споживання газу і електроенергії. Держпрограми можуть повернути мешканцям будинку до 70% витрат на утеплення.
У 2020 році Держбюджетом передбачено виділення 6,8 мільярдів гривень на утеплення житлових будівель. Такої суми може вистачити на декілька тисяч багатоквартирних будинків.
Проте з моменту старту програми "Енергодім" у вересні 2019 року, за перші шість місяців Фонд енергоефективності отримав усього 32 заявки на утеплення.
За умовами програми, будинки можуть претендувати на відшкодування частки витрат на утеплення. Сума складає 40% вартості для пакета "Легкий" та 50% для пакета "Комплексний".
Перші 300 заявок також отримують додатково 20%. Проте від самого початку програма "Енергодім" мала декілька серйозних недоліків.
Відшкодування вартості утеплення могло відбутися лише після повного завершення проекту. Отже, завданням ОСББ було знайти 100% необхідної суми на увесь термін виконання робіт.
Враховуючи можливість не встигнути за один сезон та особливості бюджетного процесу, коли програма може не отримати фінансування на наступний рік, це створювало додаткові ризики.
Також надскладною була бюрократична процедура. Фактично, процес правильної подачі документів вимагав повноцінної роботи декількох осіб.
Це далеко не завжди можливо в умовах ОСББ, де керівники найчастіше поєднують громадські функції зі своєю основною роботою.
Ще одна проблема – це неможливість включити в перелік до відшкодування ті роботи, які прямо не впливають на енергоефективність, але без яких неможливе утеплення будинків чи заміна комунікацій.
Таким чином, їх вартість не входить в загальну суму, а сплачується мешканцями виключно із власних кишень.
Нещодавно прийняті правки до програми вирішують деякі з цих питань. Так, тепер ОСББ дозволили об’єднувати деякі етапи підготовки документів та, внаслідок цього, економити час і знижувати бюрократичне навантаження.
Друга зміна стосується порядку оплати за виконані роботи. Тепер держава може компенсувати вартість поетапно після проведення аудиту та за актами виконаних робіт.
Завдяки цьому ОСББ може не витрачати ресурси на пошук кредитних засобів фінансування і не платити за них.
Також на допомогу ОСББ прийдуть проектні менеджери, які зможуть надавати практичні рекомендації щодо оптимізації процесу: починаючи від збору документів та вибору підрядника, і до отримання компенсацій від фонду.
Щодо переліку робіт, тут питання неможливо вирішити однозначно. Якщо враховувати всі роботи, це може призвести до маніпуляцій.
Наприклад, люди можуть спробувати отримати компенсацію навіть за ремонт у під’їзді, що буде порушенням умов програми.
Натомість, якщо збільшувати механізм контролю, це призведе до додаткових витрат, а також може негативно вплинути на мотивацію законослухняних громадян, які не захочуть проходити через більш складні процедури.
На сьогодні в Україні всього налічується близько 180 тисяч багатоквартирних будинків, з яких уже понад 32 тисячі мають створені ОСББ.
Левова частка житлового фонду була побудована в радянські часи та не має жодного утеплення. Лише в Києві проблемними визнали майже 600 хрущівок, які потребують негайного відновлення.
Тим більше дивним виглядає такий скромний попит на участь в програмі енергетичної модернізації будинків.
Для уникнення корупційних ризиків мають бути розроблені умови визначення пріоритетності будинків та на їх підставі визначений їх перелік.
Місто може фінансово допомагати обраним будинкам, але на такому ж рівні надавати допомогу й ОСББ, які самі вирішили брати участь в програмі. Тобто, варіант подачі заявок "з гори" має носити не директивний, а мотиваційний характер.
Одним із комунальних важелів може стати додаткова допомога кваліфікованих менеджерів, які могли б перейняти на себе в повному обсязі функції по розробленню документації та підготовці заявок.
Фактично, в такому випадку роль ОСББ буде зводитися до вибору конкретних підрядників, а також контролю за використанням грошей.
Враховуючи складність процесу модернізації будівель та відсутність досвіду в кожного окремого ОСББ, такий підхід міг би позитивно вплинути на ефективність програми в цілому.
Сьогодні держава активно переймається питанням енергоефективності житлового фонду. За умови раціонального планування, виділених в бюджеті 6,8 мільярдів гривень може вистачити на модернізацію декількох тисяч багатоквартирних будинків.
Натомість перші показники варто вважати не провалом програми, а розглядати як результати тестового періоду та основу для її покращення.Источник:
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.