Скасування Порядку перевірок Держпраці - шанс врятувати бізнес. Що скаже суд?

18 марта 2019, 17:09
0
123

19 квітня 2019 року Шостий апеляційний адміністративний суд буде розглядати питання про скасування Постанови КМУ, яка регламентує порядок проведення перевірок Держпраці.

Стабільна, та захищена праця – ось питання, актуальне для кожного працездатного українця. Інколи пошук роботи, а згодом і безпосередній робочій процес можуть перетворитися на справжнє пекло як для найманого робітника, так і для самого роботодавця. Як не дивно, клопіт та проблеми у робоче життя громадян все частіше приносять державні органи. Так, поєднання величезних штрафів із необмеженими правами інспекторів Держпраці створюють сьогодні величезний тиск на всіх осіб, що використовують найману працю, особливо негативні наслідки відчувають представники малого бізнесу.

Так, з 1 січня 2017 року набрали чинності зміни до Кодексу законів про працю, що закріпили небачені до цього розміри штрафів за порушення трудового законодавства. Слідом за цим, 26 квітня 2017 року була прийнята Постанова Кабміну Міністрів України за номером 295 про особливості порядку держконтролю за додержанням чинного законодавства про працю, яка фактично наділила необмеженими повноваженнями інспекторів праці. І якщо теорія нібито покликана на врегулювання питань офіційного працевлаштування, сьогодні інспектування завдають реальної шкоди як фізичним, так і юридичним особам. Про ситуацію, що склалася поговоримо із партнером та практикуючим адвокатом юридичної фірми CompLex group, Оленою Доненко.

 

-           Пані Олено, як відомо, ще у 2017 році Ви звернулися до суду із адміністративним позовом до Кабінету Міністрів України про скасування Постанови № 295, що затверджує, зокрема, Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю. Що призвело до такого кроку?

-           З початку 2017 року бізнес буквально приголомшила новина про збільшення штрафів за порушення трудового законодавства, для прикладу:

-           штраф за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати – на сьогодні 125 190,00 грн. за кожного працівника;

-           штраф за порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати – на сьогодні 12 519,00 грн.;

-           штраф за недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці (сюди підпадає в тому числі і непроведення індексації виплат) - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати – 41 730,00 грн. за кожен випадок;

-           штраф за недопущення до проведення перевірки з питань фактичного допуску працівника до роботи без оформлення - у стократному розмірі мінімальної заробітної плати – 417 300,00 грн.

До цього, штрафи такого рівня були передбачені в рамках лише кримінальної відповідальності за протиправні діяння зовсім іншого рівня, наприклад, за занятті ігорним бізнесом (на той момент від 170 000,00 грн. до 680 000, 00 грн.). Ми, звичайно ж, розрізняємо рівень доходності «ліквідованого» ігорного бізнесу та, приміром, ФОПа, який має маленьку продуктову крамничку у віддаленому селищі Дніпропетровської області із одним найманим продавцем. І, звичайно ж, наслідки накладення штрафу на одного та на іншого. Але тут питання в іншому. Питання у відповідності проступку і міри покаранні за його вчинення. З такою тенденцією ми можемо дійти й до 15 років із конфіскацією за несвоєчасне нарахування відпускних працівникові.

Навіть не зважаючи на шалені розміри штрафів, ми розуміли, що є певна процедура перевірки дотримання норм законодавства про працю – перевірка могла бути плановою, або позаплановою, мала чіткі підстави для проведення, предмет, за рамки якого не могла вийти посадова особа, а також цілком зрозумілий порядок безпосередньо її проведення. За таких умов участь адвоката нашої юридичної фірми у перевірці клієнта інспектором Держпраці була запорукою коректного проведення контролюючого заходу та неможливості безпідставного винесення штрафу.

Все змінилося в квітні 2017 року, із прийняттям постанови КМУ № 295, яка затвердила новий порядок проведення контролюючих заходів інспекторами Держпраці, визначивши, що інспектор у разі отримання будь-якої інформації (в тому числі за заявою невстановленої особи (фактично анонімна), за інформацією із ЗМІ і т.д.) має право безперешкодного доступу цілодобово, без урахування вихідних днів на будь-яке підприємство, установу чи організацію. Предмет перевірки тепер, нібито, і не є обов’язковим, адже перевірка дотримання норм трудового законодавства – це майже так само глобально, як пошук життя у Всесвіті.

Проаналізувавши норми зазначеної Постанови КМУ, пройшовши разом із кількома нашими клієнтами перевірку за новим Порядком та відчувши її наслідки у вигляді космічних штрафів 300 000,00, 600 000,00 та й понад мільйон гривень (до речі, абсолютно всі штрафи були «відбиті» в суді, а постанови про накладення штрафів визнані судом протиправними завдяки адвокатам нашої компанії), ми зрозуміли, що з таким явищем необхідно боротися системно. Вже в червні 2017 року ми за власної ініціативи звернулися до Окружного адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом, відповідачем у якому став Кабінет Міністрів України про скасування Постанови Кабінету Міністрів України від 26.04.2017р. №295.

 

-           Мені відомо, що є питання невідповідності зазначеної Постанови Кабміну нормам чинного законодавства, які Ви вже неодноразово підіймали і на власній сторінці у Facebook. Тоді Ваші думки підтримали не тільки колеги, а й інші користувачі. Нагадайте будь-ласка, про які саме недоліки йшла мова?

-           Так дійсно, оскаржувана Постанова КМУ має цілий ряд недоліків

Як відомо, в нашій країні вищу юридичну силу має закон, тож ніякий інший підзаконний акт (в тому числі і постанова КМУ) не може суперечити  нормам закону. Вища юридична сила  закону  полягає  також  у  тому,  що  всі підзаконні  нормативно-правові  акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні  суперечити  їм.  Підпорядкованість таких   актів  законам закріплена у положеннях Конституції України.

Саме на виконання цього основоположного законодавчого принципу, встановлено, що прийняття будь-якого нормативно-правового акту має свою конкретну процедуру – так Постанови КМУ приймаються за умови погодження іх проекту спеціальним органом - Державною регуляторною службою України. У нашому випадку, ДРС відмовила у погодженні тексту Постанови, пославшись, серед іншого і на те що «Проект постанови не відповідає низці законодавчих актів України та нормам міжнародних документів, ратифікованих Україною (Конвенції 1947 р. "Про інспекцію праці" N 81 та Конвенції 1969 р. N 129)».

Крім того, при прийнятті Постанови зовсім не було досліджено який вплив на бізнес, державні, громадські установи матиме прийняття такого регуляторного акту. При прийнятті спірної Постанови Кабінетом Міністрів України не дотримано принципу передбачуваності, що означає послідовність регуляторної діяльності, відповідність її цілям державної політики.

Тобто одночасно з тим, що сам текст та положення документу в корені суперечить спеціальному в даному випадку Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Постанова була прийнята із грубим порушенням процедури – наслідком чого повинно стати її скасування в судовому порядку.

 

-           Яке рішення по справі було винесено судом першої інстанції, та з чим наразі йдете до апеляційної інстанції?

Ми, звичайно ж, не будемо зараз занурюватися в обговорення нюансів справи, які будуть цікаві лише одиницям фахівців у галузі. Всі ці обставини детально були викладені нами в адміністративному позові. До речі, одночасно із нами з подібним позовом звернулись ще 2 фізичні особи, зважаючи на однорідність позовних вимог, наші справи були об’єднані.

В рамках процесу відбулося декілька судових засідань, і 6 грудня 2017 року суд дійшов висновку, що повністю дослідив пояснення сторін і перейшов до розгляду справи у письмовому провадженні. На винесення рішення, як виявилось, знадобилось більше року! Більше року суддя намагався розібратися із нашою справою і так і не дійшов вірного висновку. 26 грудня 2018 року Окружним адміністративним судом міста Києва було винесено рішення, яким нам абсолютно безпідставно було відмовлено у задоволенні позову. При цьому жодна із викладених нами обставин не була взята до уваги.

Звичайно ж ми скористались нашим процесуальним правом і подали апеляційну скаргу до Шостого апеляційного адміністративного суду. Маємо великі надії на вирішення спору в апеляційній інстанції та відновлення принципу верховенства права. Перше засідання призначене на 19 квітня 2019 року, про результати якого ми обов’язково поінформуємо громадськість.

 

-      Яка загальна ситуація із перевірками Держпраці на сьогодні, чи пристосувався бізнес до нових обставин?

Звичайно ж, ніхто не буде зауважувати, що боротьба із «тіньовою зайнятістю» населення має бути серед основних пріоритетів держави. І так – дуже часто порушення законодавства про працю таки мають місце в процесі ведення бізнесу – на жаль.

Сподіваюсь, все ж таки, приймаючи зміни до законодавства, із якими ми сьогодні боремося, державні органи перш за все мали на меті саме захист прав найманих працівників. Але що ми отримали на справді? Невільований повністю добровільний вихід з «тіні», адже, наприклад, був би попереджувальний перед штрафом етап добровільного усунення порушень за результатом перевірки – повірте, багато б хто до штрафів і не доходив.

Зауважу, що для 80% ФОПів, що здійснюють свою діяльність, їхній середньомісячний прибуток відповідає середній заробітній платі найманого працівника. І так, займаючись підприємницькою діяльністю, вони ризикують – в цьому і є сама сутність бізнесу. На сьогодні, оцінюючи ризики, в тому числі і перевірок Держпраці, мало знайдеться сміливців, що забажають таку підприємницьку діяльність розпочати, але все більше підприємців звертають свою діяльність, поступово повністю переходячи до «тіні». Масове припинення діяльності ФОПами – стало одним із наслідків посилення тиску і контролю держави, адже саме вони є найуразливішою ланкою в цій ситуації.

Декларуючи боротьбу із корупцією з одного боку та надаючи необмежені повноваження співробітникам перевіряючого органу щодо накладення величезних штрафів, з іншого – чи не вводить нас в оману Кабінет міністрів, приймаючи постанови, які ми вимушені скасовувати в судах?

 Чи поповнили величезні штрафи бюджет країни? Сумніваюся, адже у нашій практиці – питання сплати або несплати штрафу Держпраці обов’язково переходить у площину судового вирішення, де зазвичай, постанови скасовуються, а витрати на судовий розгляд (судовий збір) компенсуються саме з Дербюджету.

Чи збільшилася частка офіційно влаштованих працівників в країні? Можливо, але якою ціною? Тиску, залякування та корупції? І тут ми знов повертаємось до питання співмірності…

 

-           Чи є якісь поради для роботодавців, якими б Ви могли поділитися як фахівець, аби мінімізувати ризик втрапити у подібну ситуацію з державним контролем?

Основна порада – чітко дотримуватися норм трудового законодавства. Я завжди кажу своїм клієнтам: ваша справа організовувати свою діяльність так, як того вимагає Закон. А якщо закон порушуватиме перевіряючий або контролюючий орган – то вже буде наша справа, звертайтесь.


Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Новости бизнеса
ТЕГИ: штраф,штрафы,проверка
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.