Чому українці тікають за кордон?

Тисячі молодих, активних чоловіків та жінок їдуть з нашої країни в пошуках кращого майбутнього для себе та своїх дітей.

Риба шукає, де глибше, а людина – де краще. Саме такий вислів згадується, коли бачу візовий центр Польщі та Чехії (на фото) у місті Львів. З ранку до ночі тут стоять сотні людей з метою отримати дозвіл на роботу у Польщі. Це – результат роботи Мінсоцполітики. Люди цілими фірмами, з родинами, переїжджають: хто – до Польщі, хто – до Німеччини, хто – до Словаччини. Податки сплачують там.

 Саме уряд має нести за це відповідальність з усіма його креативними ініціативами: субсидії, підняття мінімалки, перевірки Держпраці, «розкуркулення» айтішників. Так, саме «розкуркулення». Законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту прав працівників» від Мінсоцполітики спрямовано начебто на захист прав працівників IT-індустрії. Проте – за рахунок самих же працівників. Адже зараз вони, оформивши ФОП, сплачують близько 2 тис. грн податку як «спрощенці», а якщо будуть змушені оформлювати трудові відносини у штаті компанії, то з їхніх зарплат вираховуватимуть 18 % податку на прибуток + 1,5 % військового збору. Тобто умови праці айтішників не покращаться, а погіршаться. І у чергах до візових центрів стоятимуть не лише будівельники та представники інших робітничих спеціальностей, як переважно відбувається зараз, а й айтішники. Ми прекрасно розуміємо, що головна мета – не захист прав працівників, а наповнення бюджету. Хоча, як відомо, через офшори та контрабанду бюджет України втрачає грошей найбільше. Але про це, напевно, наш уряд не знає.

Діяльність міністра соціальної політики цілком можна назвати антипідприємницькою. На лютий 2019 року в Україні зареєстровано 1 841 543 ФОП. Це люди, які годують армію пенсіонерів, держслужбовців, бюджетників. Це люди, з інтересами яких має рахуватися уряд і ті ж посадовці, адже харчуються саме з цієї годівнички. Але з кожною новою ініціативою пана Реви, підприємців, ставатиме менше, вони згортатимуть бізнес тут, і переїжджатимуть до країн з більш сприятливим бізнес-кліматом.

Що ж має зробити уряд, щоб покращити бізнес-клімат в Україні?

По-перше, не заважати тим, хто бере ініціативу та відповідальність у свої руки, тим, хто годує себе та створює робочі місця для інших. Не влаштовувати їм терор руками держслужбовців, яких вони ж і утримують (наприклад, перевірки органами Держпраці).

По-друге, відмовитись від тотального контролю: штатні розписи,трудові книжки, табель обліку робочого часу. За неправильно оформленого працівника підприємцю загрожує штраф у розмірі 125 тис. грн. Кому потрібні ці пережитки радянського минулого? Чому хтось має перевіряти, як я заповнюю ці тонни нікому не потрібного паперу? До того ж є багато малих підприємців, які самостійно цим займаються, не тримаючи бухгалтера. Тобто крім ведення безпосередньо бізнесу вони ще мають «позакласне» завдання з оформлення паперів.

По-третє, потрібна судова реформа, яка дасть можливість захистити право власності підприємця.

А поки у годівнички стоїть Рева з його «опричниками», щодня у кожному обласному місті нашої країни українці будуть збиратись у черги і просити робочі візи у наших країн-сусідів…