Захід vs Схід

Відпочивав у Карпатах і замислився: край розвивається, всі працюють, туристи їдуть. Люди самі забезпечують себе роботою. А що на Східній Україні? Біднота та горе.

«Є вільні номери», «Прокат велосипедів», «Гуцульські страви», «Українські сувеніри» - такі вивіски без перебільшення на кожному кроці в містах і селищах українських Карпат. Ціни переважно не низькі, але бюджетні варіанти також є. На відсутність туристів місцеві не скаржаться. Край активно розвиває туризм і підлаштовується під потреби гостей. Люди не лише з нашої країни, а й із сусідніх їдуть сюди помилуватися надзвичайними природними пейзажами, покататися на гірських трасах та відчути справжній український колорит.

Був  тут 10 років тому і зараз - Яремчу просто не впізнати. За цей час кількість готелів збільшилася в десятки разів. 

Відпочиваючи замислився, що тут працюють всі, хто хоче заробляти, а не скаржиться на відсутність роботи. Що не кажи, а заможність йде з Заходу. Тут нема ні заводів, ні промисловості чи виробництва, а люди здатні прогодувати себе і своїх дітей, а найбільш активні ще й розширюють бізнес. Схід України завжди вважав, що годує всю країну. Натомість, як виявилося, не здатний прогодувати і себе.

Хтось продає на ринку карпатські доробки (гуцульські вишиванки, магніти з пейзажами, сувенірні мундштуки, прикраси з бісеру, вироби з овечої вовни), хтось виробляє  бринзу та домашнє вино. Катання на квадроциклах, конях, екскурсії у гори, оренда велосипедів – найменший перелік послуг, які пропонуються.  Туристам, які приїздять кататися на лижах,  потрібно десь жити. Мешканці будують готелі або здають кімнатки у своїх помешканнях.

Людям потрібно харчуватися. Банош, український борщ, грибна юшка,  деруни, сало, узвар – все це традиційні карпатські страви, приготовлені гостинними мешканцями.

Так, місцеві жителі їздять на заробітки у сусідню Польщу, але повертаються і розпочинають власний бізнес. Все це створено недавно руками та головою простих українців. Вони не чекали, поки хтось прийде й щось дасть.

Поляниця – село у підніжжя гірського курорту Буковель. Символ села – перевернута «догори ногами» хата, в якій розташовується музей, де також все «догори ногами»: стільці  та стіл прикріплені до стелі. Символізує вона життя селян, яке було кардинально змінено після того, як поруч з селом почали будувати гірський курорт. З’явились туристи, а отже, їх потрібно було десь селити, годувати, розважати й забезпечувати дозвілля. Так місцеві мешканці стали розвивати туризм і годувати себе. Буквально за рік село стало найбагатшим у регіоні – тепер тут і сучасна школа з басейном, й інші блага цивілізації.

Що нам дав Майдан?Якби в країні продовжував правити Віктор Янукович, то Схід прийшов би на Захід у вигляді бідності й рабства. А так є надія, що дух Заходу незабаром розповсюдиться на всю країну.