Бізнес ставить вимоги

В умовах економічної кризи, в якій перебуває Україна, політики та уряд мають прислухатись до найбільш прогресивного прошарку суспільства – підприємців. Адже саме представники бізнесу створюють робочі місця, годують пенсіонерів, сплачують податки та утримують бюджетників.

Бізнес висуває такі вимоги:

1. Встановлення видаткової частини бюджету (включаючи витрати на Пенсійний фонд) на рівні 30 % ВВП (до моменту закінчення військових дій – 35 % з урахуванням 5 % фінансування армії) з поступовим зниженням з 2019 р. до цього показника по 2 % за рік.

Більшість того, що фінансує держава, на жаль, є дуже низької якості. І це не для кого не секрет. Але гроші продовжують виділятися. Це і державна медицина, і соціальні послуги, які переважно надаються лише на папері. Багато державних служб працює  взагалі, лише щоб «доїти» підприємців. Такі відомства необхідно реформувати, їхніх працівників скорочувати. Адже гроші з бюджету йдуть не тільки на оплату праці спеціалістів, які невідомо чим займаються, а й на опалення приміщень, мобільного зв’язку тощо. А зараз ще й створюються нові міністерства, які дублюють функції вже існуючих.

Натомість таким бюджетникам, як учителі, потрібно підвищувати зарплату. У рази. Адже роботу вчителя бачить кожен. І це важка робота – вчити, виховувати та бути відповідальним за 30 дітей щодня. Також потрібно фінансувати армію. Має фінансування йти й на пожежників.

2. Заміна податку на прибуток податком на виведений капітал. Податком обкладаються лише кошти, виведені з бізнесу на персональні та прирівняні до них витрати.

Головні переваги ПнВК:

- спрощення обліку та звітності для бізнесу. Таким чином зменшується можливість для корупції та тиску з боку податківців;

- можливість внутрішніх інвестицій в економіку без залучення зовнішніх коштів. Завдяки цьому бізнес зможе зростати. Результат – створення нових робочих місць;

- у бюджет цей податок дає менше 10%, а адмініструє цей податок 65% працівників податкової. Тобто шкірка вичинки не варта.

3. Зменшення податків на фонд заробітної плати. Приведення ставки ЄСВ до базового рівня до 10 % з поступовим зниженням наявного на 2 % в рік протягом 6 років починаючи з 2020 р.

Це допоможе побороти оплату «в конвертах». Бізнесу буде вигідно виходити з «тіні». А значить, поступово збільшаться надходження до бюджету та пенсійного фонду.

4. Створення Національного бюро фінансової безпеки, у ведення якого передаються всі справи, пов'язані з економічними злочинами. Інші силові відомства – МВС, СБУ тощо – з початком діяльності цієї структури не займаються економічною проблематикою, в тому числі за старими справами.

Хоча податкову міліцію ліквідовано ще у 2017 р., але фіскали продовжують виконувати її функції. Зараз підприємців намагаються контролювати безліч державних установ. Такі функції повинна мати єдина служба. Податкова має збирати податки, а якщо хтось не сплатив податки, то звертатиметься до Національного бюро фінансової безпеки, яке й проводитиме розслідування. Наприклад, інтернет-магазин «Рєпка» днями призупинив свою роботу через звинувачення податкової, що товар - контрафактний. Документи та товар вилучили. Хоча дирекція магазину стверджує, що весь товар було закуплено у офіційних постачальників. Зрозуміло, що через такі дії контролюючих органів власник магазину втрачає великі суми.

5. Створити інститут бізнес-омбудсмена як посередника, котрий сприятиме суб'єктам підприємництва в захисті їхніх прав на підприємницьку діяльність.

Бізнес-омбудсмен мав би змогу представляти та захищати інтереси бізнесу в державних органах, сприяти боротьбі з корупцією, а також розглядати скарги від суб’єктів підприємництва на дії або бездіяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

6. Демонополізація ринків тепло- та енергопостачання, забезпечення рівності доступу учасників суміжних ринків до товарів та послуг природних монополій, зокрема електромереж та приватної тяги.

Розвиток економіки в Україні гальмується монополістами. Можна побудувати завод, на якому мали б змогу працювати сотні працівників і отримувати гідну оплату праці, але цей завод в Україні не відкриється, тому що ціна підключення до тепло- та електромереж порівнянна з побудовою заводу. Це одна з причин, чому в Україну не заходять інвестори. А оскільки монополії мають своїх лобістів в парламенті, то протягом багатьох років ситуація не покращується.  

7. Запровадження нового ліберального податкового кодексу.

Новий податковий кодекс мав би містити всі перелічені норми, і не лише їх. Він мав би покращити життя платників податків та сприяти розвитку української економіки.