Україні загрожує монополізація ринку шкільного харчування та амбіції литовців?

Правила ЄС стосовно монополізації ринку достатньо жорсткі.

Правила ЄС стосовно монополізації ринку достатньо жорсткі. Головна ціль антимонопольного законодавства - створення придатних умов щодо існування конкурентного середовища на ринках різних товарів і послуг. А головна мета - недопущення зловживань панівним положенням однієї структури (монополії), а також заборона зговорів між сторонами, що ведуть до обмежень конкуренції та призводять до звуження ринкових можливостей.

 Литва та антипонополізм

Литва, як член ЄС, дотримується вищевикладеного стандарту. І, незважаючи на певні недоліки в діяльності антикорупційного законодавства, все ж провадить контроль за антиконкуренційними угодами і зловживанням домінуючим становищем на ринку. Як вдалося ознайомитись на сайті Адвокатського бюро Patricia A Streeter, http://www.patstreeter.com/Resources/Papers___Articles/Competition_Law_in_Lithuania/competition_law_in_lithuania.htm, у цій країні існує послідовна та ефективна антимонопольна політика, яка узгоджується з принципами недискримінації. Литва здійснює цю політику, а правова та інституційна структура повністю відповідає нормам законодавства ЄС. На сайті вказано: «як і у випадку з антимонопольним законодавством США, політика Європейського співтовариства в області конкуренції являє собою збірник різних положень. Основні положення Європейської політики конкуренції засновані на основоположних договорах Європейського співтовариства. Статті 85 і 86 Римського договору ЄС є основою законодавства ЄС про конкуренцію. Стаття 85 забороняє практику, яка «має за мету або ціль запобігання, обмеження чи спотворення конкуренції на спільному ринку». Стаття 86 забороняє зловживання домінуючою ринковою позицією».

Чому редакція звернулась до антимонопольного законодавства Литви? Бо з 2016 року на український ринок вийшли декілька компаній, бенефіціар якої знаходиться поза межами України, а саме у Литві. Але, можливо, цим компаніям не зручно працювати за правилами ЄС і їх приваблює Україна через те, що у нас легко ці правила обходити. Ба більше: можна, посилаючись на боротьбу з дискримінацією, робити спробу самим монополізувати ринок, прикриваючись своєю європейськістю, а також державними структурами та представниками влади української.

Гості з Литви і тендери

Отож, почнемо з самого початку. У липні 2016 року, а саме - 18 числа, реєструється компанія: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ПОНТЕМ.УА» LLC PONTEM.UA засновник юридичної особи: ЗАКРИТЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «БАЛТІЙОС ПАСЛАУГУ ГРУПЕ» 100,0000%.

Адреса засновника: ЛИТОВСЬКА РЕСПУБЛІКА, КРЕТИНГСЬКИЙ РАЙОН, МІСТО КРЕТИНГА, ВУЛИЦЯ ПАЛАНГОС 30С 4 97146, ЛИТВА НОРКУС ІРМАНТАС.
Код ЄДРПОУ засновника: 22621407.
Адреса засновника: ЛИТОВСЬКА РЕСПУБЛІКА, КРЕТИНГСЬКИЙ РАЙОН, М. КРЕТИНГА, ВУЛИЦЯ КРАНТО, 2 ІНДЕКС 97146.
Розмір внеску до статутного фонду: 4 211 600,00 грн.

А вже 19.09.2016 ця компанія, що ПРОІСНУВАЛА ЛИШЕ ДВА МІСЦЯЦІ, БЕРЕ УЧАСТЬ У ТЕНДЕРІ Управління освіти Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації, і не на якість 500 тисяч, а на 5 181 225 гривень.

Звісно, кожен має право брати участь у державних тендерах. Участь у них – не привілейована для обраних. І новачок, організовуючи певного листа-гарантію, також може претендувати на участь у державних закупівлях.

Проте, якщо ви у себе особисто в дома будете провадити ремонт і платити за це власні кошти (тим паче - великі), ви оберете тих, у кого досвід, чи віддасте гроші першому з вулиці? Наскільки прискіпливо обираєте заклад для святкування свята? А якщо обиратимете місце для свята дитини? Наскільки прискіпливо підійдете до запропонованих пропозицій на ринку як до меню страви, так і до багатьох інших умов?

Тож і держава, розуміючи ризики, в законі «Про публічні закупівлі» у ст. 16. Кваліфікаційні критерії зазначила, що:

1. Замовник вимагає від учасників подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям.

2. Замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв:

*наявність обладнання та матеріально-технічної бази;

*наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід;

*наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору.

Тож, представники тендерної комісії Управління освіти Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації зобов’язані були дотримуватись закону і, звісно, не дискримінувати нового учасника, але – перевірити його, принаймні давши можливість взяти участь у тендері десь на 500 тис., а вже отримавши позитивну тенденцію співпраці, допускати його і до інших тендерів. Такий підхід - це згідно логіки, здорового глузду та закону. Але, тим не менш, Управління дає можливість компанії ПОНТЕМ.УА, котра на той час існує лише 2 місяці, взяти участь у тендері і виграти.

Як показав збір інформації, виграш ПОНТЕМ.УА тендеру на п’ять мільйонів насторожило тоді і Депутата Київради Аллу Шлапак, яка виявила ряд порушень при проведенні відкритих торгів на організацію гарячого харчування в школах Дарницького району, які провело управління освіти Дарницької РДА. Тоді вона навіть попросила його начальника Євгенію Спісовську відповісти на ряд «незручних» запитань. Проте, якось піднятий нею скандал, зійшов нанівець. Чому?

Більшість українців, котрі вже багато разів чули про «виграні тендери» на кшталт рюкзаків Авакова, або санітарних автомобілів «Богдан-2251», закуплені для української армії, які виявилися ненадійними, оскільки 20 таких машин з 45 вже ремонтувалися, а три взагалі були повернуті виробникові, розуміють: якщо новостворена компанія одразу виграє тендер на п’ять мільйонів, то у цьому хтось був зацікавлений.

ПОНТЕМ.УА: панацея для ринку шкільного харчування чи?..

Про скандал на ринку шкільного харчування Україна дізналась зі ЗМІ, котрі стали на захист ПОНТЕМ.УА, розкритикувавши деякі київські районні управління освіти, що, як зазначали журналісти, начебто виписували тендерну документацію під одного учасника. Якби не скандал у Києві і не факт, що через рішення Антимонопольного комітету України дітей у деяких районах столиці у школах перестали годувати, оскільки АМКУ своїм рішенням зобов’язав деякі управління освіти відмінити процедуру закупівлі послуг з організації шкільного харчування.

Насправді, до тендерів в Україні завжди потрібно ставитись скептично. І до прописаної тендерної документації, і до проведення торгів. Особливо у Києві, де ходять великі гроші. Та чи можна цього разу звинуватити ці управління освіти в заангажованості? А ось тут найцікавіше – ні.

Якщо задатись ціллю і витратити певну частину часу на відслідковування діяльності компанії ПОНТЕМ.УА, виявиться доволі цікава картина, на яку чомусь ЗМІ, які так критикують київську проблематику, зовсім не звернули уваги. Чому? Невідомо. Проте, якщо все розкласти по полицях, то ось що виходить.

Вигравши перший тендер Управління освіти Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації, ПОНТЕМ.УА починає шалену діяльність, але…. не у Києві. Так, у 2017 році зареєстрована у Києві компанія ПОНТЕМ.УА виходить зі своїми пропозиціями послуг з організації шкільного харчування до таких регіонів:

МИКОЛАЇВСЬКА ОБЛАСТЬ. Там компанія «Олімпія Сервіс» заявила, що їй перешкоджає влада Миколаєва, яка явно лобіює інтереси ПОНТЕМ.УА, а згодом тендерний комітет віддав перемогу київсько-литовській фірмі «Понтем.уа», яка запропонувала на торгах ціну всього на 1 гривню менше, ніж пропонувала одеська фірма «Олімпія Сервіс».

ХЕРСОНСЬКА ОБЛАСТЬ – тут представники влади розказували, що литовці годуватимуть дітей по-новому.

ЧЕРНІГІВ, хоча там тендерний комітет спочатку не допустив до участі у конкурсі ПОНТЕМ.УА, пославшись на виявлені ним порушення у поданій документації, та втручання Антимонопольного комітету змусило всіх відступити.

МИРГОРОД. У тамтешній пресі заявили, що міністр Литви в Україні Гвідас Керушкаускас і глава інвестиційного комітету держкомпанії PONTEM Ірмантас Норкус запропонували інноваційний підхід до організації харчування школярів Миргорода.

А у 2018 році - Полтавський регіон та Київ.

І ось тут – найцікавіше. В усіх регіонах, куди зі своїми пропозиціями виходила компанія ПОНТЕМ.УА, усюди до них висувались претензії, з якими вони боролись за допомогою… Антимонопольного комітету України, подаючи прохання розглянути їхні скарги та визнати рішення тендерних комітетів недійсним та допустити фірму до участі в тендерах. При цьому у скаргах зазначається, що, вочевидь, після оскарження пропозиція ТОВ «Понтем.УА» буде найбільш економічно вигідною.

Щоправда, попервах, Антимонопольній комітет відмовляв ПОНТЕМ.УА (про що буде у подальших публікаціях), але після того, як до України завітав міністр Литви в Україні Гвідас Керушкаускас, компанії почало щастити. Антимонопольний комітет більшість їхніх скарг почав приймати і… визнавати рішення тендерних комітетів недійсним та допускати фірму до участі в тендерах, а то й вимагати зміни тендерної документації, абсолютно відверто даючи зрозуміти, що вимоги ст. 16 закону Про публічні закупівлі є – ДИСКРИМІНАЦІЙНИМИ.

А згодом іміджу компанії ПОНТЕМ.УА взагалі поталанило: на сайті Президента був опублікований матеріал, у якому Петро Порошенко відзначив роботу «Понтем.уа» як фірми, яка за останні два роки «налагодила систему якісного харчування у школах України».

І після цього фарт та вдача вже не полишала компанію ПОНТЕМ.УА.

У чому ж сир-бор?

У більшості випадків пропозиції ПОНТЕМ.УА управління освіти УСІХ РЕГІОНІВ відхиляли через:

- відсутність погодженого в управлінні Держпродспоживслужби приблизного двотижневого меню для харчування школярів;

- відсутність документів, які підтверджують право власності чи копій договорів оренди на основні засоби виробництва;

- відмову фірми ПОНТЕМ.УА надати копії трудових книжок працівників, які працюватимуть у школах;

- відсутність довідки про наявність обладнання та матеріально-технічної бази відповідно зазначеної форм;

- вимогу у тендерній документації інформації про наявність досвіду праці підприємств в галузі організації харчування дітей в загальноосвітніх закладах не менше 5 років.

Усі вище перераховані вимоги, які співпадають зі ст. 16 ЗУ «Про публічні закупівлі» компанія ПОНТЕМ.УА вважає ДИСКРИМІНАЦІЙНИМИ.

Тобто, пояснемо для читачів більш детально.

Такі вимоги постійно застосовувалися замовниками усіх регіонів та ніколи не були дискримінаційними. Але з появою на ринку Компанії ПОНТЕМ.УА, а віднедавна і рішеннями Антимонопольного комітету України, почало вважатися, що:

Вимога мати в наявності обладнання, на якому треба готувати їсти – дискримінаційна.

Вимога мати в наявності працівників, які мають досвід, і медичні книжки (оскільки це працівники для шкіл) – дискримінаційна.

Вимога працювати лише з тими, хто вже має рекомендації понад 5 років у цій галузі – теж дискримінаційна.

Дійсно, вигравши тендер, можна потому і обладнання взяти в оренду (а поки буде відбуватись ця процедура, діти можуть і голодними посидіти), можна і укласти цивільно-правові відносини з іншими громадянами, взявши їх на роботу у відповідності до ст. 208 Цивільного кодексу України (знову ж таки, поки шукатимуть людей, наприклад для 60 шкіл одного київського району, діти можуть потерпіти і не їсти).

Але, як доводить українська практика розслідувань подібних виграних тендерів, коли новостворена компанія, яка не має в наявності НЕОБХІДНОГО досвіду, обладнання та штату, але виграє тендер на величезну суму, то потому ситуація розвивається у декількох напрямках.

ПЕРШИЙ: вигравши тендер, новостворена структура, звертається до інших компаній, які брали участь у тендері, і пропонує вже їм з нею заключити договір і виконувати вимоги по тендеру за певний відсоток. Таке українським законодавством – не заборонено. Ну а той факт, що українська податкова, коли чіпляється до українських підприємств заради поповнення бюджету країни та, як подейкують, власних кишень, то одним із порушень вказує, що буцімто компанія працювала з контрагентом, у котрого в наявності не було штатних співробітників, а подібне – ознаки фіктивності. І хоча компанія не повинна пересвідчуватись в наявності у контрагента штату, тим не менш, ДФС тягає підприємців судами і лякає штрафами. Тобто, для української податкової відсутність в наявності штату вважається ознаками фіктивності підприємства. І хоча, дійсно, підприємство не зобов’язане мати людей в наявності, їхні контрагенти згодом можуть мати проблеми з податковою, оскільки вона вважає інакше.

ДРУГИЙ: компанія, яка виграла тендер, бере в оренду обладнання, а потому – переманює співробітників з інших компаній, які брали участь у тендері, обіцяючи їм набагато кращі умови. Але всезнаючий інтернет з приводу компанії ПОНТЕМ.УА, підкинув таке:

Як може побачити читач, відгук датовано 29 листопадом 2017 року. Тож, можливо, компанія ПОНТЕМ.УА використовує другий варіант, який вище описано, але все ж щось у неї зі співробітниками не клеїться.

А існують і ще відгуки:

І ще:

І ще трошки:

Вишенька на тортику

Треба наголосити, що в реєстрі юридичних осіб України існують ще дві цікаві компанії:

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ПОНТЕМ ПЛЮС.УА» Дата реєстрації 22.09.2017

засновників юридичної особи ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ПОНТЕМ.УА»100,0000%.
Код ЄДРПОУ засновника: 40665499.
Адреса засновника: 02132, м. Київ, Дарницький район, ВУЛИЦЯ ДНІПРОВСЬКА НАБЕРЕЖНА, будинок 26 Ж, офіс 53.
Розмір внеску до статутного фонду: 100 000,00 грн.

та ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ПОНТЕМ ЕКСПРЕС.УА» LLC PONTEM EXPRES.UA. Дата реєстрації 08.12.2016. Перелік засновників юридичної особи
НОРКУС ІРМАНТАС 100,0000%.
Адреса засновника: 97146, КРЕТИНГСЬКИЙ район, місто КРЕТИНГА, вулиця КРАНТО, будинок 2, ЛИТВА.
Розмір внеску до статутного фонду: 5 000 000,00 грн.

Згідно даних компанії Youcontrol, компанія ПОНТЕМ.УА має таки зв’язки:

А от ці дві структури займаються дещо іншими видами діяльності.

«ПОНТЕМ ЕКСПРЕС.УА» зареєстровано за адресою: м. Київ, ВУЛИЦЯ ЄВГЕНА ХАРЧЕНКА, будинок 55, офіс 1, у переліку засновників юридичної особи має таку особу як НОРКУС ІРМАНТАС 100,0000%.
Адреса засновника: 97146, КРЕТИНГСЬКИЙ район, місто КРЕТИНГА, вулиця КРАНТО, будинок 2, ЛИТВА.
Розмір внеску до статутного фонду: 5 000 000,00 грн . І тут можна побачити, що засновником цієї Юридичної Особи є НОРКУС ІРМАНТАС, тоді як засновником юридичної особи ПОНТЕМ.УА виступає:

ЗАКРИТЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «БАЛТІЙОС ПАСЛАУГУ ГРУПЕ» 100,0000%
Адреса засновника: ЛИТОВСЬКА РЕСПУБЛІКА, КРЕТИНГСЬКИЙ РАЙОН, МІСТО КРЕТИНГА, ВУЛИЦЯ ПАЛАНГОС 30С 4 97146, ЛИТВА, НОРКУС ІРМАНТАС.
Код ЄДРПОУ засновника : 22621407.
Адреса засновника: ЛИТОВСЬКА РЕСПУБЛІКА, КРЕТИНГСЬКИЙ РАЙОН М. КРЕТИНГА, ВУЛИЦЯ КРАНТО 2, ІНДЕКС 97146.

А от «ПОНТЕМ ЕКСПРЕС.УА» уповноважений представляти: БУРЯКОВ ЯРОСЛАВ ЄВГЕНІЙОВИЧ, який, в свою чергу, є керівником і ПП «ЮРНАФТАСЕРВІС».

Також, як повідомляли ЗМІ 17.05.2017 року, на початку 2017 року «логістичний ринок Києва сколихнула подія: на околиці столиці (в мікрорайоні Бортничі) в безпосередній близькості від основних трас було відкрито перший розподільний центр компанії «Понтем ЕКСПРЕС.УА». Сучасний склад класу «А» обладнаний новими стелажними системами на 1440 паллетомісць і холодильними потужностями на 50 тонн продукції». А директором ТОВ у ЗМІ вказано Робертаса Шуляускасома.

Все б було нічого, якби не деякі обставини, котрі насторожують. Навіщо НОРКУСУ ІРМАНТАСУ, котрий у себе на батьківщині, скоріш за все, є достатньо відомим юристом, та створювати в Україні не юридичні компанії, а опікуватись шкільним харчуванням, котре датується з українського бюджету?

Так вдалося віднайти таку інформацію: Irmantas Norkus є очільником компанії Baltijos paslaugų grupė, UAB. Адреса Палангос g. 30C, LT-97122 Кретінга. Код компанії 302529507. Код ПДВ LT100008544313. Діяльність компанії: консалтингові послуги. В очолюваній Irmantas Norkus компанії працює 1 співробітник (застрахований). Компанія не має боргів соціального страхування. Ви можете зв'язатися з цим керівником по телефону +370 445 51132.

А ще за дослідженням вже литовського сегменту інтернету вдалося з’ясувати, що дійсно існує певний Irmantas Norkus, який є керуючим партнером литовського офісу COBALT, юристом з більш ніж 20-річним досвідом злиттів і поглинань в приватному і державному секторах, конкуренції, банківського і фінансового права. За свою кар'єру доктор Norkus проводив безліч ексклюзивних міжнародних і місцевих угод і проектів, а також представляв собою один з найбільш складних з недавніх випадків конкуренції. Він часто представляє відомих бізнес-клієнтів, інвестиційні фонди, емітенти, фінансові установи і професійних інвесторів.

Доктор І. Норкус визнаний одним з провідних юристів у своїй галузі практики і рекомендований Незалежними юридичними кабінетами Chambers Global, Chambers, IFLR 1000, PLC Which Lawyer, Legal 500 та ін.

І постало логічне питання: так що, високоосвічений юрист, можливо, представляє інтереси якогось високопоставленого чиновника в Україні, і саме тому ручний Антимонопольній комітет України так змінює свою думку з приводу компанії, в якій литовець є бенефіціаром?

І головне: чому Антимонопольній комітет України спочатку відмовляв ПОНТЕМ.УА у скаргах, а потому почав давати відповіді зовсім протилежні? І чому компанія ПОНТЕМ.УА, яка скаржиться на дискримінацію, використовує методи, які за допомогою державних органів України автоматично дискримінують інших учасників тендерів у різних областях України? Адже, коли одна скарга до Антимонопольного комітету коштує 5 тисяч гривень, а ПОНТЕМ.УА тільки на одну структуру подає до АМКУ понад 10 скарг, складається враження, що керівництво компанії, втрапивши на український ринок, зрозуміло: тут, в корупційному болоті, гарно рибку з бюджетних коштів ловити, а якщо застосовувати певні механізми, то можна і добре заробити. А потому і трава не рости.

Тож, далі буде.