Процес витіснення росіян з усіх сфер життя українців триває повним ходом. Різниця полягає лише у методах, якими влада прагне досягти бажаного результату.
Запровадження санкцій проти російських інтернет-компаній в Україні миттю
стало темою Номер Один для всього суспільства. І хоча найчастіше темою дискусій
були ідеологічні чи політичні аргументи, все ж економічні збитки від санкцій
для операторів Рунету теж озвучувалися досить відчутні.
Аналогічна ситуація склалася і в секторі шоу-бізнесу та медіа. Вимога
забезпечити «україномовність» нашого телеефіру,
заборона на в’їзд до України чималій кількості акторів та митців з
російським громадянством, неодмінно призведуть не тільки до ментального
розриву, а ще й завдадуть певної фінансової шкоди шоу-бізнесу росіян. Але
відчутних втрат завдано сусіднім інвесторам і в більш традиційній та досить
прибутковій сфері – у гірничому секторі металургійної галузі України.
Генеральна чистка української
металургії?
Остання подія, що зменшила вплив російського капіталу на українську
економіку, – викуп харківським бізнесменом Олександром Ярославським
гірничорудного комбінату «ЕВРАЗ Суха Балка». При цьому низка подій, які
відбувалися навколо цього підприємства, свідчить, що такий фінал історії з
комбінатом з самого початку закладався в основу «приватно-державного
партнерства» із залученням профспілок.
На початку, у другій половині минулого року, контролюючі органи заблокували
роботу підприємства, що перебувало під контролем російського капіталу,
пославшись на вичерпання строку ліцензії на розробку надр. Вже цього року
«ліцензійний» конфлікт було залагоджено, підприємство могло відновити роботу.
Однак тут на заваді став страйк шахтарів, які почали вимагати підвищення
зарплати до 1000 євро. До того ж, за час вимушеного простою підприємство
втратило шанс «підзаробити» в той час, як вартість залізорудної сировини
перебувала на піку. Зараз сировинні котирування у найбільшого споживача світу
стрімко покотилися донизу, слідом за ними залізна руда подешевшає і у інших
регіонах.
Безальтернативна пропозиція
Сукупність усіх цих факторів, помножена на органічне відторгнення
українською владою всього, що пов’язане з північними сусідами, не могли не
переконати попередніх власників комбінату «Суха Балка» у тому, що цього активу
слід якнайшвидше позбутися так само, як холдинг ЄВРАЗ позбувся двох
коксохімічних заводів у Кам’янському (колишній Дніпродзержинськ), один з яких
перейшов під контроль «Метінвесту».
Водночас, досить цікавою виявилася і особа покупця залізорудного
підприємства. Ним став Олександр Ярославський, відомий харківський бізнесмен,
колишній президент футбольного клубу «Металіст». До речі, футбольний клуб у
нього всупереч бажанню колишнього власника придбав «скарбник Януковича» Сергій Курченко. Тепер же Ярославський уже сам
виступає в ролі безальтернативного покупця. Адже «ЕВРАЗ Суха Балка» – це вже
другий актив, що Ярославський викупив у колишніх російських власників після
тривалого простою. Минулого року так само несподівано Ярославським був придбаний
контрольний пакет Харківського тракторного заводу, яким до того розпоряджалася
російська компанія «ГАЗ». Проте залишається відкритим питання: чи справді
Олександр Ярославський став реальним власником обох заводів і придбав їх за
власні кошти? Чи можливо, ХТЗ та «ЕВРАЗ Суха Балка» – це своєрідна компенсація
за втрачену Ліпецьку кондитерську фабрику, а справжнього власника чималих
українських промислових підприємств ми зможемо дізнатися лише згодом.
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.