УРЯДОВИЙ ОПТИМІЗМ ЩОДО МЕТАЛУРГІЇ І СУВОРА РЕАЛЬНІСТЬ

В черговий раз пробую розібратися і знайти вирішення проблем в українській економіці...

Переваги відкритого доступу в Інтернеті до різних джерел інформації в тому, що є можливість порівнювати виступи наших високопосадовців з реальною картиною, що описують численній експерти, особливо у сфері економіки. А порівнявши ці дані, починаєш сумніватися у належній адекватності наших «керманичів».

А тепер додамо оптимізму…

От наприклад, віце-прем’єр-міністр і за сумісництвом – Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Генадій Зубко вирішив «порадувати» українську громаду, додати оптимістам позитиву, обеззброїти опонентів, а тому на профільному сайті Кабміну заявив, що металургійні підприємства країни лише для будівельної галузі випускають продукції на 6 млрд. грн, генерують більше 2,5 млрд. грн доданої вартості та забезпечують роботою біля 21 тисячі працівників.

Звичайно, хизуватися досягненнями галузі, яка мало що отримує в якості підтримки від урядовців, будь-кому з керманичів держави було б приємно. Проте далі урядовець, очевидно прагнучи посилити ефект від попередньої частини свого «спічу», заявив про те, що Україна увійшла до десятки провідних виробників металу у світі.

Мистецтво спотворювати реальність

Однак таке «запаморочення від успіхів» віце-прем’єра примусило засумніватися в адекватності, чи може в щирості самого урядовця. Адже одночасно з появою «оптимістичної» заяви пана Зубка на усіх профільних та інформаційних сайтах з’явилося повідомлення, що внаслідок 30% зниження випуску металу Україна у загальному світовому рейтингу виробників сталі опустилася з 10 на 14 позицію, поступившись Тайваню, Ірану та Мексиці. І зараз наша країна, що традиційно щомісяця виробляла більше 2 млн. тонн чорних металів, у квітні ледве спромоглася випустити 1,57 млн. тонн. За великим рахунком, нічого надто несподіваного не сталося, транспортна блокада зони АТО, втрата контролю над підприємствами, що забезпечували близько чверті випуску заліза, дефіцит вугілля та коксу не могли пройти без наслідків. Водночас, уряд до такого розвитку подій виявився не готовий. Адже за словами віце-прем’єра Зубка, підпорядковане йому Міністерство будівництва лише зараз починає розробляти план по перегляду державних будівельних норм, які передбачають більш активне використання металоконструкцій.

Без надії сподіватися

Металургам, в умовах обмеженого доступу до сировинних ресурсів та скорочення попиту на світових традиційних ринках дійсно залишається лише сподіватися на диво, точніше на активізацію збуту металу всередині країни. Зміни вітчизняних будівельних норм та стандартів справді можуть і повинні стимулювати внутрішній попит на сталь та металопрокат. Проте – лише у майбутньому. Однак криза у металургійній галузі шириться вже зараз, а розмови про необхідність ширшого використання металу у будівництві ведуться вже протягом останніх п’яти років. Але за весь цей час, основну частину якої країною керують «полум’яні революціонери», ця проблема так і не зрушила з «мертвої точки». Тож є певні сумніви щодо того, що «план по зміні будівельних стандартів» таки колись перетворяться у реальні рішення.