Маємо те, що маємо : 99 відсотків жебраків і 1 відсоток холуїв і підхолуйників, які "приліпилися" до "сильних світу цього", аби паразитувати за рахунок решти населення.
"Жити стало краще, жити стало веселіше!" Автор цього економічного "жарту" середини 40-х років минулого століття відомий усім, хто вчився у вишах в епоху розвиненого соціалізму. А потім Україна виборола Незалежність. І нас, немов дев"ятий вал абсурду - з головою накрив "капіталізм з українським обличчям". І - понеслося! Маємо те, що маємо : 99 відсотків жебраків і 1 відсоток холуїв і підхолуйників, які "приліпилися" до "сильних світу цього", аби паразитувати за рахунок решти населення. Це - реалії нашого похмурого сьогодення. Особливо ж гостро відчуваєш це тоді, коли йдеться про так звану "мінімалку" - мінімальну заробітну плату, яку жебракам "милостиво" сплачують "господарі життя" - українські (???) сробагатьки.
"Мінімальна заробітна плата є одним з найбільш поширених засобів впливу на розподіл доходів на ринку праці, - про це йшлося під час міжнародної конференції "Політика в сфері мінімальної заробітної плати в Україні - шанс справедливий перерозподіл та зростання?", яка відбулася у Великому конференц-залі Національної академіх наук України. Насправді мінімальна заробітна платня зафіксована у законодавстві 90% країн світу. Проте механізм її впровадження, як з точки зору підходу, так і його ефективності, значно різниться від країни до країни. У зв’язку з потенційним впливом мінімальної зарплатні на перерозподіл доходів всередині країни, питання її встановлення стає доволі складним предметом політики і об’єктом численних суперечок й конфліктів між урядом, робітничими організаціями та працедавцями. Протягом останніх 70 років питання мінімальної заробітної плати стає дедалі важливішим. Ця тенденція, певною мірою, демонструє слабкість професійних об’єднань, які не в змозі запобігти зниженню мінімальної зарплатні по відношенню до середньої по країні. Зміни у розмірі мінімальної заробітної плати можуть впливати на зайнятість, розподіл доходів і рівень цін. Емпіричні дослідження у багатьох країнах в різні історичні періоди показують, що прямого зв’язку між мінімальною заробітною платнею і безробіттям немає. Проте існує широкий консенсус щодо того, що мінімальна зарплата змінює рівень доходів на користь низькооплачуваних робітників. У грудні 2016 року Верховна Рада України вирішила збільшити вдвічі рівень мінімальної зарплати із 1600 грн. (≈55 EUR) до 3200 грн. (≈110 EUR). Це політичне рішення супроводжується жвавими дебатами щодо ролі і впливу мінімальної зарплати на економіку країни. Український уряд сподівається, що збільшення рівня мінімальної зарплати допоможе легалізації «гібридної» зайнятості та скороченню частки тіньової економіки. Низка експертів відреагувала з великою підозрою на ініціативу уряду і навіть охрестила її популістською, у той час як більшість аналітиків погоджуються з тим, що вплив мінімальної зарплати на економіку після її підвищення вдвоє буде досить обмеженим і не перевищуватиме 2-3 відсотки. Деякі з аналітиків припускають можливе скорочення зайнятості в бюджетному секторі, а також перехід певних видів низькооплачуваної праці у тіньову економіку.
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.