Щороку Україна втрачає від 12 млрд грн на тіньових схемах незаконного відшкодування ПДВ.
Чому країні на етапі відновлення економіки ПДВ тільки шкодить, яким є світовий досвід і куди має рухатися Україна.
"Забудькувасть", яка вбиває бізнес
На початку цього року уряд «забув» встановити перелік відходів брухту чорних та кольорових металів. На основі цього документу застосовувався режим звільнення від ПДВ операцій з постачання та імпорту металобрухту, визначеного Податковим кодексом.
Замість того, щоб вирішити проблему і допомогти підприємцям у без того складній ситуації, їм просто нарахували ПДВ, тобто змусили сплатити на 20% більше коштів, як зазвичай, що поставило значну частину бізнесу на межу виживання. Це лише один маленький прояв великої корупційної проблеми під назвою «ПДВ», а є ще аграрний сектор, виробництва пов’язані з експортом та імпортом, де підприємцям доводиться втрачати час і кошти для відшкодування ПДВ через сумнівні конвертаційні схеми, бо інших можливостей зробити все швидко і законно немає.
Економіка в піке
За підсумками 2014 року в Україні спостерігається падіння промислового виробництва на рівні 13-15 %. Національна валюта знецінилася майже втричі. Купівельна спроможність громадян впала удвічі. Українці приблизно у два рази менше стали купувати товарів і послуг, що безпосередньо впливає стан виробництва. Механізм простий. Нема грошей у людей. Вони менше купують. Виробник отримує менше доходів, може менше виробляти. Економіка гальмується, люди втрачають роботу. Відбувається збідніння населення. Зрозуміло, що у таких умовах злочинним є підвищення податкового навантаження на бізнес, який тримає робочі місця і платить податки фактично без підтримки держави.
Податок, який робить чиновника багатим
Ситуація, яка склалася з постачанням брухту чорних і кольорових металів, є проявом того, як працює податкова система в Україні. Відомо, що там, де більше складностей, там бурхливо розквітає корупція. ПДВ - один з найскладніших для адміністрування податків. У роботі з малим і середнім бізнесом витрати на адміністрування значно перевищують економічний ефект для бюджету. Експерти стверджують, що цей податок за умови високої корупції і слаборозвиненої сировинної економіки йде тільки на шкоду. Саме таку ситуацію маємо сьогодні в Україні. Постійні проблеми з відшкодуванням ПДВ змушують звертатися малого і середнього підприємця до конвертаційних центрів, котрі кришуються корумпованими чиновниками. Зараз бюджет лише на відшкодуванні ПДВ через тіньові схеми втрачає 12 млрд. грн. За даними 2013 року, тіньовий оборот «податкових ям» з використанням ПДВ становив 300 млрд. грн., а втрати для держави від таких операцій, за оцінками експертів, складали 50-70 млрд. грн., що становить близько однієї п’ятої бюджету України.
Зараз зрозуміло, що держава не здатна забезпечити нормальне і прозоре адміністрування ПДВ. Цьому є багато причин, від законодавчих проблем, до потреби реформування фіскальних, контролюючих і правоохоронних органів. Набагато ефективніше відмовитися від ПДВ щонайменше на етапі становлення економіки України, замінивши його податком з продажу чи податком з обороту. Це простий податок, зрозумілий кожному. Провів операцію – і сплатив певний відсоток від неї. Там, де простота, немає місця корупції. Не потрібно утримувати величезний штат чиновників. Більше підприємців зможе вийти з тіні і будуть готові платити зрозумілий і прозорий податок.
Як же прожити без ПДВ?
Тему ПДВ бояться зачіпати журналісти та експерти. Це податок, який дає від 30 до 40 % надходжень до бюджету. Як приклад наводять ЄС, де майже у кожній країні існує ПДВ. Проте, при цьому забувають сказати, що більшість слаборозвинених членів ЄС йшли до запровадження ПДВ більш ніж 20 років. За цей час вони змогли запустити економіку і створити надійну систему запобіганню корупції. Проте навіть це не рятує. Європейці намагаються приховати свої доходи і вивести їхній надлишок у країни, де ПДВ немає або його ставка значно нижча. Наприклад, у Швейцарії ставка ПДВ коливається від 2,6 до 8%, на острові Джерсі – від 3-6%. Якщо дивимося далі, то такі країни, як Японія, Сінгапур, Тайвань, Малайзія мають ставку ПДВ від 3 до 6%. При цьому цей податок запроваджувався вже після того, як відбувся бурхливий економічний ріст у 50-70 роках минулого століття. Ізраїль запровадив ПДВ аж у 1976 році, коли вже був одним з лідерів світової економіки. Такі країни, як США, а також Гонконг та Макао взагалі не мають ПДВ. При цьому США є першою і найбільшою економікою у світі. Якщо ж ми подивимося міжнародні рейтинги сприяння бізнесу Doingbusiness Світового банку та антикорупційний рейтинг Transparency International, то саме у США, Малайзії, Сінгапурі, Ізраїлі одні з найкращих показників, тоді як Україна плентається в самому хвості поряд з такими країнами, як Сенегал, Замбія, Габон.
Країні не потрібне ПДВ зараз
Спостерігаючи ті кволі потуги боротьби з корупцією, висновок напрошується один. На етапі становлення економіки, особливо при переході від глибоко корумпованої системи, краще жити без ПДВ. За рахунок збільшення кількості активних підприємців зросте і кількість надходжень. Якщо тільки зберегти кошти, які розкрадаються зараз на схемах від ПДВ, це вже буде більшою мірою покриті втрати від скасування цього податку. Сьогодні до 30% економіки працює в тіні саме через корупцію і недоліки податкової системи. Ефект від усунення «корумпованого податку» може бути співмірним із запровадженням спрощеної системи оподаткування наприкінці 90-х, коли мільйони людей отримали змогу працювати відкрито. Сьогодні - це кожен 18 громадянин України, який часто поруч з своїм робочим місцем створює ще кілька. Зрештою, держава повинна перетворитися з «рекетира», котрий користується недоліками законодавства, у партнера підприємця. Тоді можна очікувати відродження країни.
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.