Лікарі України - хто вони.

Чи є різниця між лікарською спеціальністю та спеціальністю лікаря?

Лікар (англ. Medical Doctor (M.D.) — фахівець із повною вищою медичною освітою, який в установленому законом порядку постійно займається підтримкою або відновленням людського здоров'я, через запобігання (профілактика), розпізнавання (діагностика) та лікування захворювань і травм. Це можливо завдяки ґрунтовним знанням з анатомії, фізіології, хвороб і лікування, науки медицини, його досвіду та практики — мистецтва медицини. http://korrespondent.net/url.hnd?url=http://uk.wikipedia.org/wiki/%25D0%259B%25D1%2596%25D0%25BA%25D0%25B0%25D1%2580

Писав це все явно не наш історик чи радянський, бо всі, хто має якесь ставлення чи відношення до вітчизняної медицини, знають, що в Україні медуніверситети готують лікарів з лікувальної справи, медицини дитинства, профілактичної медицини, стоматології, лікарів-психологів...У світлі кримінального права України незаконною лікувальною діяльністю вважається заняття лікувальною діяльністю без спеціального дозволу, здійснюване особою, яка не має належної медичної освіти. Кримінальну відповідальність така діяльність тягне винятково у разі настання важких наслідків для хворого. А хороших та знаменитих лікарів в Україні завжди можна було знайти. Хороша публікація про це вже є http://ntsh.org/content/vnesok-ukrayinskih-likariv-u-svitovu-medicinu  ВНЕСОК УКРАЇНСЬКИХ ЛІКАРІВ У СВІТОВУ МЕДИЦИНУ Published by Yaroslav Hanitkevych 

1  Галузь використання

Цей стандарт поширюється на органи управління вищою освітою, вищі навчальні заклади, а також міністерства, відомства, асоціації, підприємства, організації різних форм власності, де готуються або використовуються фахівці освітньо-кваліфікаційного рівня                                       спеціаліст

за спеціальністю                             7.110101    Лікувальна справа

напряму підготовки                       1101  Медицина

освітнього рівня                                       повна  вища  освіта

кваліфікації                                              2221.2  Лікар

з узагальненим об’єктом діяльності  людина з її психофізіологічними особливостями, здоров’я людини, підтримка здоров’я, профілактика захворювань, лікування людини,  здоров’я населення.

Фахівець підготовлений до роботи за ДК 009-96:

Секція N         Охорона здоров’я та соціальна допомога

Розділ 85        Охорона здоров’я та соціальна допомога

Група 85.1      Діяльність з охорони здоров’я

Клас 85.11     Діяльність лікувальних закладів

Клас 85.12     Медична практика

Набуття ступеневої освіти медичного спрямування має свої особливості, які нормативно визначені пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів  України від 20 січня 1998 р. № 65 (із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 677 від 23.04.99 і № 1482 від 13.08.99) та Положенням про особливості ступеневої освіти медичного спрямування, яке затверджено наказом МОЗ України від 24.02 2000 р. № 35.

Фахівець після закінчення навчання за відповідною освітньо-професійною програмою загальної лікарської підготовки за зазначеною базовою спеціальністю здатний виконувати професійну роботу:

лікар-інтерн (код КП – 3229);

лікар-стажист (код КП - 3221).

На післядипломному етапі (в інтернатурі) навчання здійснюється за освітньо-професійними програмами підготовки фахівця з первинною спеціалізацією (перелік затверджено наказом МОЗ України від 06.03.96 р. № 50 ), відповідно до набутої базової спеціальності. Після підготовки в інтернатурі (резидентурі) фахівцю присвоюється кваліфікація - лікар з певної спеціальності і він здатний виконувати зазначену в ДК 003-95  професійну роботу і може займати відповідну первинну посаду:

Після відпрацювання встановленого законодавством для молодих спеціалістів терміну фахівці можуть пройти перепідготовку та набути іншу лікарську спеціальність крім стоматології і виконувати відповідну професійну роботу.

Цей стандарт встановлює:

§  професійне призначення і умови використання випускників вищих навчальних закладів певної спеціальності та освітньо-кваліфікаційного рівня у вигляді переліку первинних посад, виробничих функцій та типових задач діяльності;

§  освітні та кваліфікаційні вимоги до випускників вищих навчальних закладів у вигляді переліку здатностей та умінь вирішувати задачі діяльності;

§  вимоги до атестації якості освітньої та професійної підготовки випускників вищих навчальних закладів;

§  відповідальність за якість освітньої та професійної підготовки.

Стандарт є обов’язковим для вищих навчальних закладів, що готують фахівців даного профілю. Підприємства, установи, організації повинні забезпечити необхідні умови для використання фахівців відповідно до здобутих ними у вищому навчальному закладі кваліфікації та спеціальності згідно з чинним законодавством.

Стандарт використовується для сертифікації фахівців та атестації випускників вищих навчальних закладів.

2 Нормативні посилання

В цьому стандарті є посилання на такі державні стандарти, постанови та накази:

ДК 009-96 Державний класифікатор видів економічної діяльності.

ДК 003-95 Державний класифікатор професій;

Закон України “Про вищу освіту” від 17 січня 2002 року.

Постанова Кабінету Міністрів України від 24 травня 1997 р. № 507 “Про перелік напрямів та спеціальностей, за якими здійснюється підготовка фахівців у вищих навчальних закладах за відповідними освітньо-кваліфікаційними рівнями” (із змінами і доповненнями).

Постанова Кабінету Міністрів України від 20 січня 1998 р. № 65 «Про затвердження Положення про освітньо-кваліфікаційні рівні ( пункт 2 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 677 ( 677-99-п ) від 23.04.99,  № 1482 ( 1482-99-п ) від 13.08.99 ).

Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 24.02 2000 р. № 35 “ Про затвердження Положення про особливості ступеневої освіти медичного спрямування” (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26.06.2000 р. за  № 370/4591).

Положення про систему ліцензійних інтегрованих іспитів фахівців з вищою освітою напрямів “Медицина” і “Фармація”, що затверджено наказом Міністерства охорони здоров’я України №251 від 14.08.1998 р. (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11.09.1998 р. за  № 563/3003).

Перелік спеціальностей та строки навчання в інтернатурі випускників медичних і фармацевтичних вищих навчальних закладів, затверджений наказом  Міністерства охорони здоров'я України  №50 від 06.03.96 р. (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22.03.1996 р. за  №134/1159).

Номенклатура лікарських спеціальностей ж така:

  1. Авіаційна та космічна медицина
  2. Акушерство і гінекологія
  3. Алергологія
  4. Анестезіологія
  5. Бактеріологія
  6. Вірусологія
  7. Гастроентерологія
  8. Гематологія
  9. Генетика лабораторна
 10. Генетика медична
 11. Геріатрія
 12. Гігієна дітей та підлітків
 13. Гігієна праці
 14. Гігієна харчування
 15. Дезінфекційна справа
 16. Дерматовенерологія
 17. Дитяча алергологія
 18. Дитяча анестезіологія
 19. Дитяча гастоентерологія
 20. Дитяча гематологія
 21. Дитяча гінекологія
 22. Дитяча дерматовенерологія
 23. Дитяча ендокринологія
 24. Дитяча імунологія
 25. Дитяча кардіоревматологія
 26. Дитяча неврологія
 27. Дитяча нефрологія
 28. Дитяча онкологія
 29. Дитяча ортопедія і травматологія
 30. Дитяча отоларингологія
 31. Дитяча офтальмологія
 32. Дитяча патологічна анатомія
 33. Дитяча психіатрія
 34. Дитяча пульмонологія
 35. Дитяча стоматологія
 36. Дитяча урологія
 37. Дитяча фтизіатрія
 38. Дитяча хірургія
 39. Дитячі інфекційні хвороби
 40. Дієтологія
 41. Ендокринологія
 42. Ендоскопія
 43. Епідеміологія
 44. Загальна гігієна
 45. Загальна практика - сімейна медицина
 46. Імунологія
 47. Інфекційні хвороби
 48. Кардіологія
 49. Клінічна біохімія
 50. Клінічна імунологія
 51. Клінічна лабораторна діагностика
 52. Комбустіологія
 53. Комунальна гігієна
 54. Лабораторна імунологія
 55. Лабораторні дослідження факторів навколишнього середовища
 56. Лабораторні дослідження фізичних факторів навколишнього
     середовища
 57. Лабораторні дослідження хімічних факторів навколишнього
     середовища
 58. Лікувальна фізкультура
 59. Лікувальна фізкультура і спортивна медицина
 60. Медицина невідкладних станів
 61. Медична психологія
 62. Мікробіологія і вірусологія
 63. Наркологія
 64. Народна та нетрадиційна медицина
 65. Неврологія
 66. Нейрохірургія
 67. Неонатологія
 68. Нефрологія
 69. Онкогінекологія
 70. Онкологія
 71. Онкоотоларингологія
 72. Онкохірургія
 73. Організація і управління охороною здоров'я
 74. Ортодонтія
 75. Ортопедична стоматологія
 76. Ортопедія і травматологія
 77. Отоларингологія
 78. Офтальмологія
 79. Паразитологія
 80. Патологічна анатомія
 81. Педіатрія
 82. Підліткова терапія
 83. Проктологія
 84. Променева терапія
 85. Професійна патологія
 86. Психіатрія
 87. Психотерапія
 88. Психофізіологія
 89. Пульмонологія
 90. Радіаційна гігієна
 91. Радіологія
 92. Радіонуклідна діагностика
 93. Ревматологія
 94. Рентгенологія
 95. Рефлексотерапія
 96. Санологія
 97. Сексопатологія
 98. Спортивна медицина
 99. Стоматологія

100. Судинна хірургія
101. Суднова медицина
102. Судово-медична гістологія
103. Судово-медична експертиза
104. Судово-медична імунологія
105. Судово-медична криміналістика
106. Судово-медична токсикологія
107. Судово-медична цитологія
108. Судово-психіатрична експертиза
109. Сурдологія
110. Терапевтична стоматологія
111. Терапія
112. Токсикологія
113. Торакальна хірургія
114. Трансплантологія
115. Трансфузіологія
116. Ультразвукова діагностика
117. Урологія
118. Фізіотерапія
119. Фтизіатрія
120. Функціональна діагностика
121. Хірургічна стоматологія
122. Хірургія
123. Хірургія серця і магістральних судин

{   Номенклатура   лікарських  спеціальностей  в  редакції  Наказу
Міністерства  охорони  здоров'я N 333 ( z0747-05 ) від 06.07.2005,
із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства охорони здоров'я
N 76 ( z0256-06 ) від 21.02.2006 }

А що нам ці стандарти! Знову, наприклад, лікар повинен "В умовах  лікувальної установи, терапевтичної дільниці проводити:

§  виявлення і ранню діагностику інфекційних захворювань (№№88-114, 238-253  за списком 2);

§  первинні протиепідемічні заходи в осередку інфекційної хвороби.

В умовах медико-профілактичної установи, терапевтичної дільниці, використовуючи статистичні та лабораторні методи, здійснювати епідеміологічний аналіз інфекційної захворюваності населення, виявляючи:

§  групи ризику;

§  території ризику;

§  час ризику;

фактори ризику"

Таке воно ж і могло б бути. Але ж в нас , виявляється, водій має більше відповідальності і суспільством, ніж навіть оперуючий хірург та навіть лікар-психіатр дільничний, бо йому зарплату завжди потрібно,як в депутата парламенту чи міністра. А кваліфіковані спеціалісти, хоч без вищої медичної освіти, але на телебаченні. ну що ж з того, як сибірська виразка - це бацила, а вірус - це доклітинна форма життя, а рак - це злоякісна пухлина з епітелію, а з кісток - остеосаркома! Головне ж це взагалі психічне здоров'я, про що я вже писав в іншій публікації, бо для нього замість лікарів можна ж популяризувати психологію! Так ми і живемо тепер: то іржаві патрони до застарілих рушниць були в АТО замість гаубиць зі снарядами, а тепер "всеобщее радоваться", бо замість воювати за Україну на Новий ріки"шествіє" з пробандерівських факельників за "всєобщую толєрантность" з вуст самих вбивць та , як виявляється, їхніх послідовників, щоб же з них потерпілі та їхні спадкоємці компенсацій не вимагали ніяких. Так і живемо, поки живеться. А для бажаючих щось почитати "солоненьке" є ще стаття на сайті "про людей", які мають такий же розлад психіки, як і "Синдром Афганської війни". Бо світова громадськість, тим паче наукова медична/лікарська спільнота, ставить діагнози нозоспецифічні, тобто за відповідною міжнародно визнанною класифікацією, а не за юридичних обставин чи політичних поглядів. Нині діє ще МКХ-10, а ВООЗ просто відклала прийняття МКХ-11 ще на пару років, хоч планувалося ввести її цього місяця. Просто процитую з неї резюме: 

Характеристика когнітивних порушень і нейрофізіологічних змін у постраждалих в результаті аварії на Чорнобильскій АЕС із посттравматичним стресовим розладом  Н.А. Зданевич  Державна установа «Науковий центр радіаційної медицини НАМН України», Київ

 У статті наведено результати обстеження 122 осіб чоловічої та жіночої статі: учасників ліквідації наслідків аварії (УЛНА) на Чорнобильській АЕС (ЧАЕС) із посттравматичним стресовим розладом (ПТСР), осіб, евакуйованих з 30-ілометрової зони ЧАЕС із ПТСР, учасників бойових дій в Афганістані з ПТСР, а також практичноздорових осіб. Мета дослідження — визначити когнітивну дисфункцію та нейрофізіологічні зміни у постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС із ПТСР. Когнітивні функції досліджували за допомогою тесту аудиторно-вербального навчання Рея та короткого тесту когнітивного функціонування (SKT-А). Нейрофізіологічні дослідження включали 16-канальну комп’ютерну електроенцефалографію з картируванням результатів спектрального аналізу основних частотних діапазонів, а також ультразвукове дуплексне сканування загальної сонної та внутрішньої сонної артерії в екстракраніальних відділах з допплєрографією та сонографію судин головного мозку. Виявлено характерну психопатологічну ознаку ПТСР внаслідок радіоекологічної катастрофи — проекцію страху до майбутнього. За даними тесту Рея у групі УЛНА на ЧАЕС превалюють порушення когнітивних функцій — показники короткотривалої пам’яті та функції «відстрочене відтворення». За даними тесту SKT-А когнітивна дисфункція значно виражена в УЛНА на ЧАЕС із ПТСР за показниками «швидке відтворювання», «відставлене відтворювання» та «зорова пам’ять». В УЛНА на ЧАЕС гемодинамічні порушення та потовщення комплексу інтима-медіа є предик торами ризику розвитку судинних ускладнень, а зміни біоелектричної активності свідчать про наявність дисфункції лімбічної системи з можливим ураженням гіпокампа. www.umj.com.ua | Український медичний часопис, 3 (83) – V/VI 2011.

Ще нагадаю всім тим, хто не знає, що кияни у 1986-му році теж потерпіли від аварії на ЧАЕС. Я, як мої однолітки, був разом зі школою у евакуації кілька місяців. А потім ми всі повернулися назад. Мені та моїм батькам, як і подавляючій більшості киян ніякого тоді статусу потерпілих чи пільг не дали. "Перестроєчна влада" та СРСР вирішили, що киян потерпіло дуже багато, тому нам не надали ті нічогісінько, щоб допомогти вижити в Києві після цієї техногенної катастрофи. Хтось з ліквідаторів загинув . як герой, хтось помер за ґратами від променевої хвороби, бо "винуватців" потрібно було знайти на самій ЧАЕС, хтось живе якимсь дивом і досі, хтось переїхав тоді до Києва та отримав статус потерпілого, є навіть якісь діти, значно молодші за мене, але начебто "чорнобильці". То ніколи не було моєю парафією. Але всіх справжніх героїв пам'ятаймо!