Блог Олега Гречаного: Гральний бізнес повертається, так і не зникнувши?

Стаття представляє собою критичну оцінку автора щодо стану ігрового бізнесу в Україні та є конструктивною пропозицією щодо її вирішення.

Грати не варто в двох випадках: коли ви не можете собі цього дозволити 
та коли ви можете собі це дозволити

22 грудня був зареєстрований законопроект про, щодо легалізації в Україні азартних ігор у казино. Ініціював законопроект Кабінет міністрів України.

У пояснювальній записці до законопроекту говориться про те, що заборона грального бізнесу в Україні, що була прийнята у 2015 році, не вирішила проблему неконтрольованого поширення гральних закладів. Ба більше – вони пішли в тінь, а це лише призвело до серйозних бюджетних втрат.

Новим законом уряд має на меті врегулювати діяльність казино і «забезпечити потреби державного бюджету, прав і законних інтересів громадян». «Прийняття зазначеного законопроекту дозволить захистити громадян від шкідливого впливу неконтрольованих та незаконних азартних ігор, зменшити кількість злочинів, скоєння яких мотивовано здобуттям коштів на азартні ігри», - йдеться у документі.

Відповідно до законопроекту, азартні ігри будуть дозволені лише у закладах, де статутний капітал управлінської компанії буде не меншим ніж 10 млн грн. При цьому не допускається формування статутного капіталу за рахунок коштів, джерела походження яких неможливо підтвердити. Не менше ніж 70 відсотків часток (акцій) у статутному капіталі організатора азартних ігор повинно належати громадянам України.

15 травня 2009 року був прийнятий закон «Про заборону грального бізнесу в Україні», який встановив тотальну заборону на ведення грального бізнесу та участь в азартних іграх.

Після цього  ігровий бізнес в Україні почав працювати нелегально. Прикриваючись інтерактивними кафе, спортивним покером або ще чимось, гральні заклади досить спокійно функціонуютьу кожному великому і малому місті. «Кришують» цю тіньову економічну нішу «чесні й прозорі» органи МВС та  чиновники. Тому я вважаю, що відновити гральний бізнес в Україні необхідно, бо так чи інакше він функціонуватиме, але доходи від нього зараз йдуть в обхід бюджету. Також виникає парадокс, коли держава забороняє певний вид бізнесу, який існує в інших, набагато більш розвинутих країнах світу(європейських в тому числі) і приносить прибуток до бюджету.

 Ігровий бізнес – це перш за все робочі місця і сплата податків, а отже підтримка розвитку держави у надскладній ситуації. Єдине, що потрібно справді чітко проконтролювати – це належна сплата податків та закриття нелегальних точок.

З точки зору моралі, варто відзначити те, що ігроманія є перш за все психологічною хворобою, і її суть полягає підміні життя сурогатами, такими як алкоголь, тютюнопаління, чи азартні ігри. Якщо людина здорова, має голову на плечах, вона ніколи потрапить в залежність. У такому випадку, забороняючи азартні ігри, паралельно потрібно заборонити й вживання алкоголю та тютюнопаління, адже природа походження цих хвороб повністю однакова. Але неодмінно потрібно робити винятки й обмеження доступу осіб до азартних ігор. Так, необхідно обмежити доступ до гральних закладів особам, які не досягли 23 та 65 років (вихідні причини різні, але суть одна).

Окремою категорією хочу відзначити букмекерські контори. Так, статтею 3 законопроекту не передбачено поширення дії Закону на лотереї та букмекерські контори, але сам він може бути скасованим. Тобто, у разі прийняття даного рішення, діяльність букмекерів та лотерей регулюватися не буде взагалі. Це може призвести до недоотримання бюджетом значних коштів та зловживань у сфері грального бізнесу. У відповідний законопроект неодмінно потрібно внести зміни та поправки, що стосується лотерей та букмекерської діяльності та легалізувати їх, адже в усьому світі вони також є джерелом наповнення держбюджету.