ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ШЛЯХ ЕКОНОМІЧНОГО ОДУЖАННЯ ДЛЯ УКРАЇНИ

Нещодавно прес-служба європейської асамблеї повідомила, що Європарламент ратифікує Угоду про асоціацію України та ЄС під час сесії у Стразбурзі вже наступного понеділка 15 вересня поточного року.

У зв’язку з цим хочу зазначити, що влітку цього року мені довелося спілкуватися на економічні теми з Послами Польщі, Чехії, Угорщини, які входять до ЄС та мають певне бачення того шляху, який Україні доведеться пройти після підписання економічної частини асоціації та в очікуванні повномасштабного узгодження політичної частини угоди.

Насправді, спілкуватися з послами - це наче побувати на машині часу в майбутньому та подивитися, які перешкоди, негаразди, проблеми чекають на нашу державу під час переходу від адміністративно-командного к ринкового управління, а також психологічного перевтілення мислення пересічних громадян з совкового на сучасно-капіталістичне.

Завжди толерантні Посли як представники старої дипломатичної школи під час розмови зі мною старанно обирали слова. Однак, приблизно к середині бесіди вони наче забували про внутрішнього цензора, вимикали гальма та ставали все більш розкутими та відвертими. Мабуть, така поведінка вже сама по собі ілюструвала як людина перетворюється на щирого, по-європейські чесного співрозмовника. Отже послухаємо що відповідають наші вельмишановні, високоповажні VIP- персони на два простих запитання:

1. Що чекає українську економіку на шляху до ЄС?

2. Які підприємства Вашої країни на сьогодні намагаються освоїти український ринок, і в чому особливості цього процесу?

Надзвичайний та повноважний Посол Республіки Польща в Україні Генрик ЛИТВИН:

Підписання економічної частини угод з ЄС відкриє нові шляхи реалізації честолюбних прагнень України до економічного розвитку, самодостатності і процвітанню. У тому числі за допомогою розширення горизонтів польсько-української співпраці.

Однак необхідно чітко розуміти, що підписання зазначених документів і ліквідація бар'єрів для українського експорту в ЄС - це лише перший крок на шляху до перетворень. Далі належить складна і тривала робота з модернізації економіки до повного її переходу на рейки ринкової конкуренції. Всі ці заходи відбуватимуться в рамках перехідного періоду, необхідного для захисту соціальних інтересів вашої країни.

Зауважу, що рух до прогресу по вже апробованої дорожній карті - це непростий, по суті, шлях перетворень, який пройшла більшість європейських держав, в тому числі і Польща. При цьому всі країни ефективно використали наданий їм перехідний період для децентралізації, оптимізації бізнес-процесів, мінімізації зарегульованості та боротьби з корупційними складовими економіки. Тільки так можна відразу відчути поліпшення в збільшенні товарообігу і розраховувати на інвестиції.

Що стосується польських підприємств та фінустанов, які працюють в Україні, то досвід роботи «Кредобанка», банка «Львов» та «Ідея Банка» на українському ринку вельми неоднозначний. Хочу відзначити, що це було обумовлено високим рівнем зарегульованості, бюрократії і великою кількістю дозвільних процедур. Таким чином, знижувалася привабливість української економіки для іноземних інвесторів.

Найбільш непростим у цьому відношенні виявився період з 2012 по 2013 рік, коли роботу польських банків істотно ускладнювала адміністративно-правова практика. Дії дозвільних органів України свідчили про те, що вони прагнуть створити більше перешкод в правовій сфері і відносяться до наших банків з якоюсь підозрою, що зменшувалло фінансову привабливість вашої незалежної держави для інвесторів з Польщі. Топ-менеджмент польських фінустанов, однак, сподівається на великі зміни в цій сфері, враховуючи, що вона має величезний потенціал для прояву економічної активності в суспільстві.

Наше географічне сусідство і активність польських бізнесменів, а також умови для здійснення великого обсягу фінансових операцій - сприятливі фактори, які зумовлюють доцільність такої співпраці.

Допускаю, що насторожене ставлення України до діяльності на її території польських банків було обумовлене суб'єктивними моментами. При цьому наші спроби розмовляти з менеджментом польських банків і переконувати їх керівників брати участь в реалізації ініціатив, пов'язаних з впровадженням в Україні нових технологій разом з європейськими банками, для кредитування галузей української економіки, не знайшли розуміння з боку голів правлінь фінустанов. У всякому разі нам не вдавалося їх переконати, і така ситуація була характерною не тільки для польських банків, але й інших європейських колег по фінансовій галузі.

Все це свідчить про те, що необхідно збільшувати кредит взаємної довіри українських та польських бізнесменів і державних керівників, оскільки банківські інвестиції - це дуже серйозний фінансовий інструмент, це мільйони євро. Щоб ці капіталовкладення прийшли в Україну, необхідно взаємне відкриття економік наших держав. Тільки так можна створити умови для плідної співпраці і процвітання наших країн.

Надзвичайний та повноважний Посол Чеської Республіки в Україні Іван ПОЧУХ:

Для завоювання позиції шановного партнера, і не тільки в Європі, необхідно провести ряд масштабних, часто нелегких змін. Я переконаний, що міжнародна фінансова допомога дасть можливість реалізувати необхідну глибоку політичну, економічну і соціальну трансформацію України.

І тільки від керівництва країни залежить, не упустити можливості, які так важко дісталися. ЄС разом з фінансовою допомогою також підготувала автономні торговельні преференції, завдяки яким відбудеться одностороннє тимчасове зняття більшості митних ставок ще перед імплементацією Угоди про асоціацію (Угоди про поглиблену і всеосяжну зону вільної торгівлі). Цей крок миттєво допоміг би українському бізнесу у всіх секторах економіки.

З цією ж метою Чеська Республіка прийняла рішення про надання технічної допомоги Україні - загальний обсяг інвестицій складе 2 млн. євро. Крім того, чеські експерти поділяться своїм досвідом на семінарі для представників українських компаній. На цьому заході будуть дані роз'яснення щодо функціонування системи технічної гармонізації в ЧР / ЄС та відповіді на питання, що стосуються практичних аспектів сертифікації в ЄС.

Але при цьому потрібно чітко розуміти: на шляху до процвітання і поліпшення економічної конкурентоспроможності України необхідно провести глибоку модернізацію національної економіки і створити привабливі умови для суттєвого збільшення прямих іноземних інвестицій.

Щодо чеського бізнесу та перспектив співпраці з українськими колегами, хочу зазначити наступне. З усіма проактивними українськими підприємствами, які мають цікаві виробничі програми і тривалу зацікавленість у подальшому розвитку, вже сьогодні готові співпрацювати чеські компанії.

Перспективними галузями для співпраці можна вважати, наприклад, енергетику, машинобудування, металургію, хімічну промисловість, сільське господарство і харчову промисловість.

Україна - велика держава з масштабними матеріальними ресурсами і людським капіталом. Але в порівнянні з ЧР Україна має в своєму розпорядженні застарілим промисловим обладнанням і обмеженою інфраструктурою. І саме тут я бачу великі можливості для взаємного торгового та інвестиційного співробітництва.

Щодо умов для інвестування чеськими бізнесменами в Україну, то, незважаючи на те, що торговий обмін між нашими державами розвівається, чеських інвестицій в Україну поки небагато. Головна причина цього - невідповідній стан підприємницького середовища та дотримання законодавства. Але, якщо ситуація покращиться, я переконаний, що чеські підприємці «знову з'являться».

Враховуючи географічну близькість наших країн, в Україні працює Багато чеських фірм в різних секторах економіки. Деякі займаються підприємницькою діяльністю безпосередньо. Наприклад, Škoda JS. Інші, як Škoda Auto, обирають вузьку співпрацю з українським суб'єктом. Компанія Alta Invest поставляє в Україну машини та обладнання, призначені для модернізації промислової бази, а ÚJV Řez успішно працює з пропозицією услуг.

Поряд з енергетикою, точним и транспортним машинобудуванням чеські фірми успішно розвівають сільськогосподарські технології та проекти комунального господарства.

Екс-Надзвичайний та повноважний Посол Угорщини в Україні Міхаель БАЄР:

Висловлю непопулярну думку про те, що на сьогодні українська економіка не зовсім конкурентоспроможна. Основні галузі, що дозволяють збільшувати ВВП, - експорт зерна, хімікатів, металу. При цьому загальновідомо, що видобуток вугілля збитковий, і в цю галузь направляються суттєві державні дотації. У сільського господарства блискучі перспективи на світовому ринку, і аграрної сферою треба займатися. Тим більше що сьогодні в світі саме продовольство стає продуктом стратегічного значення, що відкриває для вашої країни шляху для набуття статусу держави, яка буде частиною світового розподілу виробництва.

Що стосується українського машинобудування, якому деякі аналітики приписують великий відсоток ВВП, реальні цифри такі, що на частку загального машинобудування на кінець минулого року припадало близько 8% ВВП України. Тобто перспектива зниження темпів економічного зростання внаслідок закриття підприємств із застарілим обладнанням, що дістався в спадок від СРСР, м'яко кажучи, сильно перебільшена.

Говорячи іншими словами, замість проведення витратної модернізації тих підприємств, які на століття відстали від передових в рамках галузей, Україні доцільніше створити нові виробництва, або спільні з іншими країнами бізнеси, або філії розвинених країн Європи та світу. Користь від такого підходу очевидна, оскільки вказане виробництво в будь-якому випадку буде більш конкурентоспроможним, ніж старе.

На сьогодні на українському ринку досить активно діють підприємства, що представляють різні галузі економіки: від авіаперевезень і фармацевтики до будівництва, продовольчої, банківської сфери.

Це лоукост-авіа-компанія Wizz Air, яка має відмінну репутацію, найбільше фармацевтичне підприємство Східної Європи Richter Gedeon, харчові підприємства Fornetti, EKO Nyíregyházi Konzervgyár – завод консервів (Ужгород), інженерно-будівельні компанії Skala Energy Ltd., KÉSZ UA Holding и Masterplast (Ужгород) та одне з найбільших системних фінансово-кредитних установ Угорщини OTP Bank.

Сегменти українського ринку, де угорські бізнесмени почуваються впевнено, - сільське господарство, виробництво та постачання мінеральних добрив, запасних частин для сільськогосподарської техніки, торгівля нафтопродуктами, експорт м'ясних виробів.

Окремо варто розповісти про угорське машинобудування, яке пережило справжній ренесанс після переходу від адміністративно-командних методів економіки до так званого ринкового капіталізму. Усередині наших компаній сьогодні організована система централізованої торгівлі запасними частинами і комплектуючими в рамках міжнародної кооперації.

У невеликих обсягах ми експортуємо з України газ, електроенергію, сталь, продукти металургійної, хімічної промисловості. При цьому намагаємося зміцнювати співробітництво і розширювати партнерську географію переважно з великими компаніями.

Так, минулого року обсяг угорських інвестицій в Україну склав 700 мільйонів доларів. Більш того, угорський бізнес все активніше шукає, куди вкладати свій прибуток для розширення філіальної мережі.