Бізнес за введення мораторію на здійснення перевірок до завершення бойових дій

Україна переживає дійсно непрості часи. Всі втомились і сподіваються на позитивні зміни. Зокрема, бізнес розраховує на докорінну зміну системи взаємовідносин із владними структурами.

Позитивні зміни, ймовірно, мали б уже відбутись. Але, напевно, не на часі, тому що в Україні йдуть бойові дії. 

Вимушений констатувати, що не зважаючи на важке становище, в якому опинилася Україна та всі українці, у Києві розгорнулась інша «війна» — корупційна війна на знищення бізнесу та робочих місць. Протягом червня київський бізнес знову почали тероризувати податкова міліція, санепідемстанція, пожежники та інші контролюючі органи. Не дивлячись на важку ситуацію в Україні, чиновники-корупціонери відкрили другий, свій «внутрішній» фронт боротьби з бізнесом. Вони створюють штучні проблеми, намагаючись будь-якою ціною набити власні кишені. Жоден з них не зацікавлений, щоб кошти потрапили в держбюджет. Створюючи проблеми бізнесу в той час, коли в Україні тривають бойові дії, гинуть люди, занепадає економіка, корупціонери працюють виключно на свою кишеню.

Цинізм цих корупціонерів немає меж. Складається враження, що сьогодні в державі чиновники-хабарники проводять політику тотального знищення залишків  промислових київських підприємств, особливо підприємств, що виробляють продукцію 5-6 рівня переробки та зв’язаних з оборонною промисловістю.

Чому це відбувається?

Думаю тому, що чиновники бояться задекларованих Президентом та урядом майбутніх змін: закону про податковий компроміс, скорочення повноважень контролюючих органів, спрощення умов ведення бізнесу. Сьогодні чиновники бояться втратити свої посади та можливість набивати кишені, тому вони, не дивлячись на передвоєнне становище та економічний занепад, так інтенсивно почали створювати проблеми для роботодавців, зухвало і цинічно вимагати хабарі. На мою думку, така жахлива ситуація в цей нелегкий для України час деморалізує людей, адже на підтримку української армії вже перерахували значні кошти дуже багато громадян, працівників, роботодавців та підприємств.

Як можуть в цей же час, не дивлячись на загибель наших солдат та горе людей, чиновники-хабарники продовжувати знущатися над підприємцями та працівниками? Мені б дуже не хотілося, щоб саме зараз алчність та жадоба корупціонерів знищила підприємства, трудові колективи, яким і так дуже важко працювати в сьогоднішній нелегкій ситуації, яка склалася в Україні.     

Є багато підприємств та підприємців, які сьогодні добровільно підтримують українську армію, і при цьому продовжують працювати, сплачувати податки та заробітні плати працівникам. Ми готові це робити і надалі. Однак ми не хочемо, щоб чиновники-корупціонери продовжували тероризувати бізнес.

На розширеному засіданні Ради Федерації роботодавців України, яке відбулося 24 червня 2014 р., я запропонував доповнити Звернення (вимоги) роботодавців до Президента України, Кабінету Міністрів України та Верховної Ради України наступним пунктом: запровадити тимчасовий мораторій на здійснення перевірок та накладання будь-яких штрафних санкцій на бізнес до завершення військових дій, до ухвалення Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей уточнення податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у разі застосування податкового компромісу» для того, щоб виключити  підґрунтя для здійснення будь-яких корупційних дій.

На мою думку, велика частина українського бізнесу підтримає таку пропозицію щодо запровадження тимчасового мораторію на здійснення перевірок та накладання будь-яких штрафних санкцій на бізнес до завершення військових дій. Зі свого боку багато підприємств готові добровільно щомісячно сплачувати 1 % від обороту на підтримку української армії в разі запровадження такого мораторію.

Владі необхідно продемонструвати справжню політичну волю та перейти від гучних заяв про боротьбу з корупцією до конкретних справ.

Іншого виходу в цей нелегкий для країни час, крім виключення підґрунтя та унеможливлення здійснення будь-яких корупційних дій в Україні, я не бачу.