ЗЛОЧИННІ СХЕМИ

«ПРИДУШЕННЯ» БІЗНЕСУ ФОНДУ ДЕРЖМАЙНА УКРАЇНИ

«ЗЛОЧИННІ СХЕМИ «ПРИДУШЕННЯ» БІЗНЕСУ ФОНДУ ДЕРЖМАЙНА УКРАЇНИ» 

Як відомо, у багатьох сферах господарювання обов’язковою передумовою для ведення нормальної підприємницької практики (бізнесу) є наявність власного або орендованого у встановленому порядку приміщення.

У випадку використання приміщення на підставі договору оренди, однією із законодавчих гарантій прав підприємця виступає нормативне закріплення його переважного права перед іншими зацікавленими особами на укладення договору оренди на новий строк у порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Підставою для написання цієї статті виступають матеріали власного адвокатського досьє, у якому середньостатичного київського підприємця Кокодзей Людмилу Вікторівну (тел.: 067-465-63-10), яка протягом останніх 26 років орендувала приміщення у Державному Закладі «Київський коледж зв’язку» для розміщення і функціонування студентської їдальні, з порушенням усіх норм діючого законодавства України, було фактично відсторонено від справи усього її життя.

Сутність схеми незаконного «придушення» бізнесу, шляхом нівелювання інституту переважного права орендаря, полягає у тому, що структурний підрозділ Фонду державного майна (у конкретному адвокатському провадження – це регіональне відділення ФДМУ по м. Києву) повідомляє орендаря про те, що він не має наміру продовжувати дію договору оренди на новий строк, оскільки нібито планується використовувати об’єкт оренди (приміщення їдальні) для власних потреб, однак насправді не маючи ніякого на то наміру, передає об’єкт оренди в користування іншій особі.

Згодом, зовсім скоро, проводиться оцінка об’єкта оренди, оголошується формальний конкурс у вигляді аукціону на право отримання державного майна в оренду, і ще до закінчення його результатів «потенційним переможцем» розпочинається проведення у ньому ремонту. Очевидно, що за таких умов ні про яку прозорість та відкритість конкурсу не може бути і мови.

У зв’язку із ігноруванням переважного права орендаря, ФОП Кокодзей Л.В. були направлені численні скарги на протиправні дії ФДМУ по м. Києву до компетентних та правоохоронних органів, і одночасно подано заявку на участь у проголошеному конкурсі, на загальних підставах.

У встановлений день і час ФОП Кокодзей Л.В. з’явилась до приміщення, де планувалося проведення аукціону, однак ніяких ознак, так званого аукціону, там не виявила, при цьому лише дізналася, що орендодавцем прийняте безпрецедентне рішення  про її недопущення до конкурсу, що власне тягне за собою логічний наслідок – автоматичне укладення договору оренди з іншим, єдиним, учасником конкурсу.

Підтвердженням тієї обставини, що ФОП Кокодзей Л.В. відмовилась від проведення конкурсу, Голова Конкурсної Комісії начальник відділу укладання договорів оренди нерухомого державного майна Грицюк Сергій Олександрович зазначив факт подання нею численних заяв і скарг щодо оголошеного конкурсу, щодо невідповідності об’єкта оренди меті його використання по фізичних характеристиках (по причині проведення там капітального ремонту), про скасування конкурсу як такого, про врахування переважного права тощо.

Однак жодних заяв щодо відмови від участі в конкурсі ФОП Кокодзей Л.В. до конкурсної комісії не подавала, і зловмисне трактування Голови конкурсної комісії про те, що заява про скасування конкурсу є автоматично заявою про відмову в конкурсі (є відеозапис спілкуванні із цією особою), ще раз підтверджує той факт, що цей конкурс був формальний, оголошений без реального наміру щодо його проведення, і злочинно зірваний, щоб передати майно в оренду іншому учаснику торгів.

Відповідно до норми ч. 1 ст. 777 ЦК України,  ч. 3 ст. 17 Закону України «Про оренду державного  та комунального майна», наймач, який належно виконує свої обов'язки за договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк; після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки за договором, має переважне право, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий термін, крім випадків, якщо орендоване майно необхідне для потреб його власника. У   разі якщо власник має намір використовувати зазначене майно для власних потреб, він повинен письмово попередити про це орендаря не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору, що й було зроблено.

Відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 р. № 12 «Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна» при вирішенні питань щодо оренди державного та комунального майна, слід обов’язково враховувати обставини, пов’язані із наміром власника використовувати для власних потреб майно стосовно якого виник спір, в тому числі наявність доказів, які однозначно свідчать про відповідний намір.

Враховуючи, що в діях Голови Конкурсної Комісії РВ ФДМУ по м. Києву Грицюка С.О., начальника РВ ФДМУ по м. Києву Трубарова В.М. та його заступника Козлова І.Є. (відповідальний заступник по оренді) під час організації та проведення конкурсу є ознаки кримінальних, службових та дисциплінарних правопорушень, які виразились у незаконному розірванні договору оренди (під умовою використання для власних цілей), оголошенні формального конкурсу на право оренди державного майна, проведенні на об’єкті оренди ремонту іншим учасником конкурсу (за його фінансуванням) ще до затвердження результатів конкурсу, злочинний зрив конкурсу під умовою, що ФОП Кокодзей Л.В. від нього нібито відмовилась (чого вона взагалі не робила), відсутністю контролю за дотриманням законів під час проведення конкурсу і т.д. і т.д., у встановленому порядку було направлено звернення до Генеральної прокуратури України для організації та проведення досудового розслідування вищевказаних злочинних схем, та численні скарги до компетентних інституцій та установ.

Наразі відкрито кримінальне провадження та здійснюється підготовка судового позову про визнання результатів конкурсу та всіх  договорів, укладених на його підставі, недійсними.

Сподіваюсь, що вищевказана інформація  стане у нагоді підприємцям та іншим суб’єктам господарювання, яких у аналогічний чи подібний способи намагатимуться ущемити у реалізації інституту переважного права та, як наслідок, позбавити  можливості ведення законної підприємницької практики.