Руслан Демчак: Втеча з політичних причин

Банки стрімко втрачають кошти вкладників. Це – наслідок загострення напруги і розповсюдження сепаратистських настроїв на Сході країни, яким передувало відокремлення АР Крим.

Як, зазначає Руслан Євгенович: "Банки стрімко втрачають кошти вкладників. Це – наслідок загострення напруги і розповсюдження сепаратистських настроїв на Сході країни, яким передувало відокремлення АР Крим та приєднання півострова до Росії. За перші чотири місяці року, згідно даних Національного банку України, українці «винесли» загалом з банків Донеччини, Луганщини та Криму 18,7 млрд. грн., тобто  чверть всіх 74,9 млрд. грн. депозитів трьох регіонів країни на початок року."

Руслан Демчак відмічає: "Цілком очікувано від відтоку депозитів фізичних осіб постраждав Крим. З початку року, повідомляє НБУ, вкладники місцевих банків вивели 41% своїх депозитів або 7,9 млрд. грн., якщо брати за основу для підрахунків дані Статистичного бюлетеню НБУ за грудень минулого року – березень поточного року. Зокрема, в квітні цей процес прискорився. Якщо за увесь перший квартал депозити українців в АРК зменшилися на 2,7 млрд. грн., то протягом лише одного останнього місяця – квітня - їх відтік був вдвічі більшим і досяг 5,2 млрд. грн. Це відбулося в результаті згортання діяльності фінансових установ на анексованому півострові. 21 квітня президент РФ Володимир Путін підписав пакет законів, що регламентує функціонування фінансової системи Криму та Севастополя протягом перехідного періоду до 1 січня 2015 року. Формально ці закони дозволили усім українським банкам, окрім ПриватБанку, VAB Банку, банку «Київська Русь» та Імексбанку, продовжити працювати на півострові до кінця року без отримання нової ліцензії. Але де-факто фінансові установи були змушені обирати, за яким законодавством працювати – українським, яке вважає Крим частиною України, чи російським. Більшість обрала перший варіант і була змушена покинути окупований півострів. Закриття кримських відділень та філіалів де-юре не є причиною для розірвання укладених договорів про депозити або неповернення коштів вкладникам, а означає лише те, що останнім доведеться подорожувати до інших регіонів України, щоб отримати свої кошти. Але й цього було достатньо, щоб вкладники запанікували та почали масово звертатися до банків щодо дострокового розірвання депозитних договорів. Більш того, втрати українських банків в Криму могли бути ще більшими, але цьому стало на заваді блокування видачі  коштів на півострові ПриватБанком. Ця фінансова установа мала в АРК мережу з 337 відділень і обслуговувала 790 тис. приватних клієнтів, проте наразі віддає кошти з депозитів лише тим кримчанам, що покинули Крим і отримали довідку про реєстрацію на «материковій» Україні."

На думку, Руслана Демчака: "В травні відтік коштів вкладників на півострові ще посилиться, адже 6 травня Національний банк схвалив постанову №260, яка зобов’язує усі українські банки з моменту прийняття постанови припинити діяльність своїх підрозділів в Криму та закрити свої місцеві відділення та філіали протягом місяця. Це стосується 69 банків, що досі працювали в Криму та тримали там 7 філіалів та 674 відділення. Зі свого боку російський Фонд захисту вкладів, кримське представництво Агенції зі страхування вкладів РФ, вже почав відшкодування коштів кримчанам-клієнтам українських банків, що припинили діяльність в Криму. Він компенсує 100% суми вкладу, але не більше 700 тис. руб. (близько 185 тис. грн..) вкладу на одну особу в одній установі. З 23 квітня Фонд приймає заяви вкладників, і станом на 8 травня вже прийняв рішення щодо виплат 1,9 тис. вкладників на загальну суму 420 млн. руб. (близько 111 млн. грн.)".

Тим часом серед східних регіонів відплив депозитів найболючіше вдарив по Донеччині. За січень-квітень він склав, за даними НБУ, 19% портфелю на початок року або близько 8,2 млрд. грн. Втрати Луганщини були скромніші – 2,6 млрд. грн. (21% портфелю). На фоні розповсюдження сепаратистських настроїв в обох регіонах місцевих вкладників налякало ймовірне повторення там кримського сценарію, в результаті якого українські банки будуть змушені припинити свою діяльність в цих областях. Відповідно, за умови ескалації конфлікту на Сході в найближчому майбутньому причин для уповільнення відтоку депозитних коштів з місцевих банків не буде. Правда, відплив депозитів буде ускладнений тим, що багато банків під час травневих свят прийняли рішення тимчасово призупинити свою діяльність в Донецькій і Луганській області. Серед таких – Райффайзен Банк Аваль, Укрсоцбанк, ПриватБанк та Ощадбанк.

На противагу АРК та Сходу України, відплив вкладів у більшості інших областей був значно меншим – на рівні 10-13% з початку року, за даними НБУ. Це такі області, як Волинська, Вінницька, Дніпропетровська, Житомирська, Запорізька, Івано-Франківська, Київська, Кіровоградська, Полтавська, Львівська, Сумська, Тернопільська, Хмельницька, Черкаська та Чернівецька. В грошовому вимірі ці цифри свідчать про втечу близько 29-38 млрд. грн. депозитів з банків цих п’ятнадцяти регіонів, тобто в середньому 1,9-2,5 млрд. грн. з регіону за чотири місяці. Для їх мешканців першочерговою причиною для того, щоб забрати гроші з банку, а саме – з гривневого депозиту, була, на відміну від жителів конфліктних східних регіонів, девальвація гривні. З початку року середньозважений курс гривні до долара США на міжбанківському ринку знизився на 40% до 11,40 грн/дол станом на 30 квітня, підірвавши привабливість гривневих депозитів. Банки, зі свого боку, намагалися компенсувати це підвищенням процентних ставок за вкладами в національній валюті. За даними агентства Thomson Reuters, Український індекс ставок за депозитами фізичних осіб, що враховує номінальні  ставки за гривневими депозитами в двадцяти найбільших банках країни, зріс з початку року з  15,99% до 19,18% річних станом на 30 квітня у випадку вкладів строком на 3 місяці та з 17,66% до 19,41% для річних вкладів.

Але навіть за такого підвищення ставки за гривневими депозитами наразі не компенсують втрати від девальвації гривні, і гривневі вклади продовжують втрачати привабливість, відновити котру зможе лише зміцнення української національної валюти. Чекаємо на кошти світових інвестиційних інституцій.