В.Філенко: Люди чекають, що хоча б хтось дав знахабнілим регіоналам по морді

Польовий командир Майдану в інтерв'ю ТСН.ua розповів, чому опозиції не треба обнуляти списки, чим небезпечний закон про референдум і чому в українських містах і досі висить реклама Медведчука.

З Володимиром Філенком кореспондент ТСН.ua зустрівся в ресторані готелю «Київ» з чудовим видом на Верховну Раду. Ветерана українського парламентаризму тут всі давно і добре знають. Готель «Київ» для нього як рідний дім, як-не-як – чотири скликання за спиною.

«Я жартую, що це наш зі Стецьківим кабінет», – показує він на столик за колоною. Втім, тепер польові командири Майдану засідатимуть тут не так часто. Жоден з них в Раду сьомого скликання не потрапив.

Філенко зізнався, що тепер змушений буде шукати роботу. «Звичайно ж, хотілося б залишитися в політиці. Але значних жирових запасів у мене немає, до пенсії мені три роки», – каже він.

- Володимир Пилипович, наближається восьма річниця Помаранчевої революції, але здається, про цю дату всі забули. Тільки невеличка громадська організація «Коаліція учасників помаранчевої революції» подала заявку на святкування. Може дійсно це не на часі? Ви особисто святкувати будете?

- Я і мої найближчі друзі все одно будемо цей день святкувати. Але будемо його святкувати не 22 листопада, згідно з указом президента Ющенка, який потім скасував президент Янукович, а 21-го. Бо Ющенко вийшов на Майдан 22-го, а ми, польові командири, були там вже 21-го. Але в цьому році можливо, ми внесемо певні корективи і відзначимо на день раніше. Маємо надію 20 листопада побачити нашого побратима Юрія Луценка. І можливо у вівторок ми цей день відзначимо.

Ми святкуватимемо день великого підйому українського народу. День початку помаранчевої революції, який ввійде в історію як надзвичайно красива, толерантна, мирна і переможна акція. Коли громадяни України виступили на захист своїх громадянських прав і свого волевиявлення.

Я вважаю, 17 днів Майдану одними з найкращих у моєму житті. І цю подію, цей факт не перекреслять ніякі політики, ніякі ющенки, ніякі януковичи. Але так само треба визнати, що шанс наданий цією революцією був втрачений. Зараз іде серйозний відкат. І ті виклики, які стояли перед Україною в 2004 році, стоять так само. Навіть можна казати про посилення цих негативних тенденцій.

- Але цього разу люди не вийшли під ЦВК. Як ви вважаєте, чому?

- Не вийшли через різні причини. Думаю, що по-перше, – це глибокі образи за втрачений шанс після революції 2004 року. Другий момент – є недовіра до нинішніх лідерів опозиції. І третє, масові акції серйозно ніхто не готував…

- На початку тижня ваш колега Віктор Уколов, у себе в Фейсбуці звинуватив Арсенія Яценюка в «провалі передвиборчої кампанії». Але «Батьківщина» набрала 25%. Це набагато більше, ніж їй пророкували різноманітні соцопитування.

- Результат Батьківщини – відносно задовільний, тому що вони все-таки отримали друге місце після Партії регіонів. Але в мене є підстави думати,що від початку мета перемогти на цих виборах не ставилась. Не ставилась мета отримати парламентську більшість, отримати інструмент протистояння і протидії Януковичу, отримати інструмент звільнення політичних в'язнів…. Відповідно вся філософія виборчої кампанії вимальовувалась приблизно на такий результат, а не на загальну перемогу у виборчій кампанії.

З приводу оцінок Уколова, я не хочу це коментувати. Прошу звернути увагу, що я утримувався від критики об'єднаної опозиції протягом усієї виборчої кампанії.

- Власне, вибори вже скінчилися. Що ви думаєте про конфлікт Яценюка і Гриценка?

- Я так само не хочу коментувати конфлікт Яценюка і Гриценка. По-перше, вони самі заявили, що конфлікт є, але вони вийдуть з нього без мордобою. Нехай собі виходять. Дуже важливо, щоб всі три опозиційні фракції діяли злагоджено, бо основне зло – Партія регіонів і президент Янукович. І роздмухувати конфлікти всередині опозиції я не збираюсь з тієї простої причини, що тих конфліктів там буде багато і без мене.

- А як вам ідея Гриценка про обнулення списків, від якої, здається, всі вже остаточно відмовилися?

- Вона політично приваблива, але юридично неможлива. Є таке правило: розмахнувся – бий. Якщо не хочеш, щоб тебе били, то взагалі не розмахуйся. Заявити про те, що неможливо реалізувати на практиці – це вважається в політиці нерозумним. Як мінімум, нерозумним. Краще було б про це не говорити. А якщо вже сказано, то треба було вже робити. Але як робити? Що робити з мажоритарниками?

- І власне у суспільстві не було запиту на такі дії опозиції.

- Я не дуже полюбляю читати усілякі форуми, але зайнявся таким ділом. Я не відчув, щоб люди так вже вимагали обнулення списків. Вони пишуть: «Ми за вас голосували, ми дали гарний результат «Батьківщині», «Свободі», «УДАРу». Ідіть працюйте!» З другого боку, в ситуації правового свавілля, свавілля так званих правоохоронних органів на чолі з Януковичем просто так віддати мандати і лишитися без жодного захисту – це так само ризикований шлях.

Зараз дуже важливо як організується опозиція. Наскільки конструктивною буде робота в парламенті. Чи стане це певною платформою і базою, яка би пролонгувала її філософію на строкові або дострокові президентські вибори. Адже питання влади в Україні розв'язується не на парламентських виборах, а на президентських.

- Напередодні виборів деякі експерти порівнювали Кличка з Ющенком 2004 року. Мовляв, його так само міфологізують. Він загадково мовчить, дивиться вдалечінь, а йому приписують ті якості, яких, можливо, у нього немає.

- На якомусь етапі чи сам Кличко, чи його команда подумали, що до них воно само в руки іде. Фініш кампанії провели неправильно і за останні декілька днів втратили десь 5 відсотків голосів. Сподіваюсь, що вони зроблять висновки.

Міфологізація дійсно відбулася – нова, сильна людина. Можливо, дійсно є запит на таку сильну людину. Успіх «Свободи» і Кличка пов'язаний з тим, що багато людей казали: «Ну, можливо, що хоча б хто-небудь дасть знахабнілим регіоналам по морді».

Я б зараз утримався від якоїсь похвали або критики ударівців і Кличка. Я, як і багато громадян, дуже хочу подивитися, що ця політична сила буде робити в парламенті. І тут прогнози можуть бути надзвичайно різні. Почекаємо, чекати залишилося не так вже багато.

- 6 листопада, коли всі слідкувала за подіями на скандальних округах, Верховна Рада прийняла законопроект про всеукраїнський референдум.

- Це жах.

- Що саме вас жахає? Багато опозиційних депутатів впевнені, що Янукович буде «проштовхувати» нову Конституцію через референдум і там десь буде закладено, що президент обирається в парламенті. Ви поділяєте цю точку зору? Чи може все-таки ваші колеги трошки згущують фарби?

- Коли ми говоримо про загрози для держави, ми часто і багато говоримо про економічний крах, обвал гривні. Мало хто звертає увагу, що закон про референдум означає крах правої системи як такої. Крах держави. Про це дуже чітко говорить Ігор Коліушко. Цей закон унеможливлює проведення референдуму будь-ким, крім влади. Виборча практика останніх років показує, що влада і гроші можуть провести будь-яке питання.

Питання обрання президента в парламенті – це одна з найбільших загроз, але не найбільша. Через референдум вони можуть провести будь-що. Фактично вони вводять в дію Конституцію без всякого парламенту, без нікого і нічого. Вони можуть там записувати все, що завгодно – монархію, будь-які права президента. І це не матиме жодного відношення до волевиявлення громадян, до прямої демократії. Простий приклад – Гітлер теж дуже часто проводив референдуми.

- А чому ви так впевнені, що народ, так би мовити, «поведеться» на різноманітні махінації?

- Є велика загроза, що поведеться. А друга найбільша загроза, якщо народ не поведеться, результати волевиявлення будуть спаплюженні. Ми хіба не бачили, як рахували голоси в ході цієї виборчої кампанії? І не тільки в цих п'яти округах. Ми з вами не знаємо, скільки було докинуто в Донецькій, Луганській областях і в Криму за партійними списками? Ми хіба не знаємо, що 30 тисяч голосів було обнулено в окрузі, де була Засуха? Ми що не знаємо, скільки було зіпсованих бюлетенів в окрузі Пилипишина? Чи в окрузі Губського?

- Власне президент ще не підписав цей закон.

- Підпише. Навіть не сумнівайтесь.

- Ви згадали Засуху. В Раду насправді потрапила чимала кількість «фальшивих» депутатів. Член ЦВК Жанна Усенко-Чорна дуже влучно назвала їх «гнилими яблуками».

- Треба розуміти, що значною мірою, хоч не у всіх регіонах, гроші, адмінресурс і фальсифікація зробили свою справу. Треба визнати, що в ряді регіонів люди вперлися і на гречку не повелися. Приємно здивував Київ, центральна Україна.

Якщо ми відзначаємо успіх народних депутатів від опозиції у Миколаївській, Херсонській, Полтавській області, то ми не можемо не побачити, що частина Партії регіонів або представники Партії регіонів, які замаскувалися під самовисуванців, проникли на Волинь, проникли на Хмельниччину, на Закарпаття. Але ж мажоритарка для того і вводилася, щоб Партія регіонів правдами і неправдами отримала більшість.

- Комуністи, які отримали нуль по мажоритарці, вже заявили, що будуть домагатися скасування змішаної системи. Як ви вважаєте, щодо цього питання опозиція може об'єднатися з комуністами?

- З цього питання може. Чому ні? Як на мене пропорційна система з відкритими списками якнайбільше відповідає чаянням українського народу. Але до наступних парламентських виборів ще далеко, кон'юнктура буде ще багато разів змінюватися.

- Ми бачимо, що скінчилися вибори, але у місті все одно висять біг-борди з Медведчуком. Це дуже недешеве задоволення. Якщо я не помиляюсь, там написано: «Країною керуєш ти». Вам не здається, що це дуже добре кореспондується з нашою темою про референдум. Такий збіг! Для чого це робиться? Яка мета цієї реклами?

- Про це зараз пліткують. Я плітки коментувати не буду. Скажу тільки речі, які є для мене цілком очевидними. У мене є підстави думати, що кошти, які витрачаються на цю тему мають не українське, а російське походження. Путін пообіцяв до 2021 року відновити Радянський Союз. Смію стверджувати, що це одна із складових реалізації цього сценарію. Зверніть ще увагу на зусилля російської церкви в Україні, на просування теми об'єднання слов'ян, братських народів, всілякі культурологічні акції.

Завдання, які хочуть вирішити Янукович і Медведчук через референдум, не співпадають, але співпадає механізм, через який вони ці питання будуть вирішувати. Хоча я не можу виключати, що дії Януковича не спрямовується тією самою Росією. Просто він сам про це може не знати.

Розмовляла Олена Яхно