Арийский стандарт

 Чи хочемо ми, українці — люди білої раси? Стати іншими, ніж були досі, наприклад, чорними, жовтими, червоними? Випадки шлюбу українок з представниками інших рас свідчать про те, що не всі дорожать своєю білою расою, тому виголошую власну позицію: я всією душею виступаю за збереження українців як білої раси і категорично проти перетворення української нації на націю чорних, коричневих, сіро-буро-малинових! Ця декларація потребує пояснення юридичного і політичного аспектів. Як вирішує проблему рас Міжнародне і Національне право України? Міжнародні Конвенції, Пакти і Загальна декларація прав людини проголошують: всі права, передбачені цими документами, надаються громадянам незалежно від раси (кольору шкіри), статі тощо. Конституція України надає своїм громадянам права також незалежно від раси, кольору шкіри, статі тощо.

Українське право проголошує: в разі виникнення суперечності між національним і міжнародним правом вступає в дію міжнародне право (якщо Україна ратифікувала міжнародний документ, який регулює означену проблему). Жахливі наслідки застосування цього права західно-європейськими державами після Другої світової війни більш ніж очевидні: у Франції. Німеччині, Англії, Бельгії, інших європейських країнах представники інших рас організовують вуличні заворушення, чинять пожежі, руйнують магазини, перевертають автомобілі. Їм через комплекс меншовартості здається, нібито їх щокроку зневажають, вони вимагають фактично особливого до себе ставлення. Коли хтось із них звичайним чином опиняється без праці, це вмить витлумачують як дискримінацію на расовому грунті, піднімають неймовірний галас із зверненням до Міжнародного суду з прав людини та інших міжнародних організацій. Живучи у цих країнах, батьки виховують дітей у дусі ненависті до народу країни, яка дала їм прихисток. Приїжджі африканці й азійці зростають кількісно значно швидше за європейців, тому ці країни швидко втрачають свою національну самобутність. У цій неоголошеній расовій війні білі європейці програють іншим расам.

Прагнення нинішніх українських політиків якомога швидше приєднати Україну до різних європейських структур (не маю на увазі НАТО) означає не тільки підвищення технологічного рівня промисловості (що можна робити й не без втягування України у європейські структури) та збільшення статків населення, а й перенесення в нашу державу жахливого змішування рас, деградацію національної культури і моральний занепад. Нині поставлено на грань повного знищення колись передові європейські нації, які колись дали людству передові досягнення науки і техніки, високі зразки літератури, театру, музики, живопису — ту духовну культуру, яка була вершиною людського розвитку. У цьому некритичному прагненні до Європи (хоч Україна і без того в Європі) явно проблискує комплекс неповноцінності: звикли виконувати накази Москви, тож після виходу з-під її влади шукають собі іншого провідника. Ніяк не можуть відчути зв’язку з рідною землею і діяти самостійно в інтересах української Батьківщини.

_____________________________________

Із властивості людини випромінювати електромагнітне поле сформувалося національне торсіонне інформаційне поле, в якому постійно перебуває кожен із членів нації. Саме у цьому полі відбувається підсвідома передача імпульсів, що без слів впливають на настрій і породжують добрі чи не добрі передчуття. Це поле взаємодіє зі сферою думки (ноосферою) і пов’язує живих із духом великих ( тобто енергетично потужних) пращурів. Коли збирається докупи група людей більш-менш схожого настрою, то випромінювання кожного посилює випромінювання інших і вони разом утворюють спільне торсіонне поле, яке посилює початковий настрій кожного, передається людям нейтральним, захоплює їх і вводить у загальний настрій. Коли докупи збираються, як буває на мітингах, 20 — 50 тисяч осіб, торсіонне інформаційне поле набуває такої потужності, що навіть затягує в себе сторонніх людей. А коли збираються разом 50 — 70 тисяч, то енергетична сила торсіонного поля наповнює кожного таким могутнім зарядом, про який людина не може забути.

_____________________________________

Українець (українка) має право одружитися з представником (представницею) кольорової раси, однак зобов’язаний (зобов’язана) виїхати з Батьківщини, відповідно позбавившись громадянства України. Так буде дотримано справедливої засади рівних прав: право людини на шлюб з небілою людиною і право держави залишатися країною білої раси...Україна уникне расової проблеми, якщо не пустить у наш національний дім кольорових людей.

____________________________________

 До 1991 року Україна не мала свого інформаційного простору. Вона була об’єктом ідеологічної обробки з боку Москви. Верховна Рада України узаконила свободу економічної діяльності і правовий стан ЗМІ прирівняла до звичайної комерційної діяльності. В українців не було досвіду приватно-підприємницької діяльності і коштів придбати телевізійні канали. Досвід і кошти були в євреїв (переважно закордонних), і вони скупили телевізійні канали. До впливу російської телевізії на громадян України додався вплив єврейських каналів. Поступово український газетний ринок заповнили російські газети та російсько-мовні газети українських (за місцем діяльності, а не за мовою і культурою) банків, фірм та інших комерційних структур (також здебільшого єврейські).

_____________________________________

 І нині російська політична еліта не відмовилася від наміру повернути Україну під свою владу. Вона вихована на загабницьких заповiтах Петра I і фальсифікованій Катериною ІІ та шовіністами ХХ століття історії, вона перейняла від комуністичних вождів ідею підкорення всіх континентів світу.

 Імперія (СССР) масово завозила московитів в Україну для розмивання змішаними шлюбами генетичного коду українців.