Україна - унікальна країна з багатою, хоча й нещасливою історією. Сотні років наша Батьківщина перебувала під владою різноманітних загарбників, а українці були вимушені розвиватися в умовах суворих заборон та обмежень.
Наразі ж Україна - вільна, незалежна, демократична держава і позитивні зміни, нехай вони й не такі значущі як хотілося б все ж таки мають місце.
Після проголошення соборності України та подолання радянського панування на території України наша держава почала стрімко розвиватися у всіх напрямках, як у духовному, так у мистецькому, соціальному, політичному та економічному.
Мабуть одним з найважливіших здобутків під час відродження України вже за часів її незалежності стало повернення до православної релігії. Повернення до справжньої, чистої святої віри не як до чогось забороненого, а навпаки, як до найвищої втіхи народу. Такі зміни можна підтвердити тим, що в незалежній Україні збільшилося віруючих майже на 25 % порівняно з кількістю віруючих в Радянському союзі.
В незалежній Україні тепер шанується будь-яка думка, будь-який (законний) вияв власних почуттів. Розвивається мистецтво, згадуються та виносяться на широкий загал твори визнаних митців, чиї роботи були заборонені до оприлюднення за часів СРСР. Стрімко зростає майстерність та всеукраїнське та поступово європейське визнання молодих українських митців.
Також активно в Україні розвиваються організації національних меншин. Це засвідчує той, факт, що для України характерна демократія. Адже вона не перешкоджає розвитку іншим духовним конфесіям. У сучасній Україні існує 17 тисяч релігійних громад. Більшість з них існує на легальній основі. Існують в нашій країні і небезпечні духовні організації які переслідуються законом. Це – "Біле Братство", "АУН- Сенкрікьон". Ці установи не можна назвати релігійними, адже їхня мета лише витягти якомога більше матеріальних здобутків від людей, що необачно потрапили під вплив релігійних шахраїв.
Але не можна сказати, що в духовному житті Україну спіткають лише перемоги та вдача. Так одним з найбільших розколів у православ'ї є той факт , що в Україні його поділено на три конфесії: Українська православна церква Московського патріархату, Українська церква Київського патріархату, Українська автокефальна церква. Така невизначеність створює конфліктну ситуацію між власне церквами та між їхніми вірянами. Але з часом навіть цю проблему буде вирішено, або принаймні певним чином залагоджено.
Проте не слід чекати від українського народу та від України загалом швидких та результативних проривів у духовному житті. Слід пам'ятати те, що Україна та ми, українці не маємо права забути. Варто пам'ятати, що Україна як незалежна держава ще зовсім молода, а її народ та керівники досі не повністю ідентифікують себе як українців, адже старше покоління було народжене і виросло в іншій державі, хоча й на цій самій території.
Особисто ж я вірю і сподіваюся на те, що Україна врешті-решт встане з колін та стане квітучою та щасливою державою.