Президенту і його уряду не позаздриш. Так «вміло» загнати себе в кут – і політичному плані, і в геополітичному, і в економічному. І не винні тут ніякі «попередники» - а лише власна пуста голова.
От взяти хоча б економічну політику уряду минулого року. Чим закінчився минулий рік? Рецесія в економіці, катастрофічне зниження золотовалютних резервів, жахливий дисбаланс зовнішньо-торгівельних відносин, зростання безробіття. Ось з таким букетом хвороб закінчила наша держава минулий рік. А все тому, що уряд тупо проводив політику стримування курсу гривні на позначці 8 доларів, і разом з тим – недопущення інфляції. Навіщо? Влада керувалась бажанням не допустити соціального незадоволення в разі падіння курсу гривні, який автоматично означав би й інфляційний ріст, тобто керувалась політичною доцільністю. Адже в кінці жовтня минулого року в країні проходили вибори до парламенту. Хтозна, якими були би їх результати, якби інфляція за січень-жовтень 2012 склала не -0,3% (тобто була дефляція), а, скажімо, тих же 4,2%, які спостерігались за відповідний період 2011 року?
Зрозуміло, що це не могло бути єдиною причиною утримання стабільного курсу гривні. Візьмемо хоча б факт, що коли курс гривні до долара опустився б, то це означало б автоматичний ріст цін на імпорт, в першу чергу – енергоносії. Тобто, купівля російського газу стала б ще важчим тягарем для нашого бюджету. А додаймо до цього понад 9 млрд дол. боргових зобов'язань 6,5 млрд з яких тільки одному МВФ. В гривневому еквіваленті при рості курсу долара ці зобов'язання України також зросли б. Це була б просто не підйомна ноша для уряду при такому мізерному бюджету як наш. Бо навіть дефіцит нашого бюджету в минулому році зріс в порівнянні з 2011 в 2,3 рази! і склав 53,39 млрд. грн.
Утримання інфляції – це одне. Але звідки тоді уряду було взяти гроші на погашення боргів та інших зобов'язань держави? Ну, перше, що спадає на думку – з податків. Але й тут на уряд чекала халепа, тому що через політику «стабільності» гривні міжбанківський сектор був капітально недофінансований. Таким чином, як свідчить статистика Асоціації українських банків (АУБ), коли в 2011 банками було видано 60 млрд грн. нових кредитів, то за 2012 рік тільки 27 млрд! Без необхідних вливань економіка почала просто занепадати – і ІІІ, і ІV квартали 2012 року продемонстрували рецесію (відповідно, -1,3% і -2,7% ВВП), в результаті чого ми отримали практично нульовий ріст ВВП в 2012 році замість очікуваних 3,9% (порівняйте: ВВП 2011р. 5,2%, 2010р. 4,1%).
В таким умовах, зрозуміло, на податки особливо не розживешся. І уряд вдався до того, що почав витягувати гроші зі «священних» золотовалютних запасів (ЗВЗ). В результаті, за останні півтора року ці запаси за даними екс-міністра фінансів І.Уманського скоротилися на 14 млрд дол.! – з 38,5 на серпень 2011р. до 24,5 на січень 2013 р. У це важко повірити, бо навіть за виснажливий 2009 рік, коли країна пройшла через 15% падіння ВВП, ЗВЗ скоротились до 26,5 млрд дол. (для порівняння: ЗВЗ в 2009 скоротились на 5 млрд дол., а в 2012 – на 7,2 млрд).
Подальше зменшення ЗВЗ вкрай небажане для держави. Тому уряд починає шукати можливості отримання чергового траншу МВФ, перша місія якого до України 29 січня-12 лютого результатів однак не дала. Але ще не все втрачено – в березні переговори про черговий кредит в 15 млрд дол. буде відновлено. Чи стануть вони результативним – покаже час. Однак, якщо цього не станеться, то це означатиме дефолт України, як відзначають економісти, наприклад, той же голова Комітету економістів України Андрій Новак: "Нам кредит МВФ вкрай необхідний, бо інакше на нас в 2013 році чекатиме дефолт державного бюджету".
Розуміючи усю халепність ситуації уряд в кінці року надоумився. Наприклад, почав поспіхом відновлювати кредитування. Як зауважив президент АУБ О.Сугоняко, в грудні минулого року в банківську систему додатково було закачано 16,6 млрд грн. І це при тому, що за всі 11 місяців перед тим в банківську систему закачали лише 15,3 млрд грн. «Цей значний приток ліквідності в банківську систему призвів до того, що тільки у грудні місяці відсоткова ставка за кредитами в національній валюті зменшилась майже на 6%», - пояснював з цього приводу Сугоняко. Тепер розумієте, наскільки монетарна політика уряду й Нацбанку впливає на ваше щоденне життя?
В січні цього року уряд і Нацбанк продовжили лінію по наповненню банківського сектору грошима. За оцінками аналітиків компанії КІНТО, притік грошей в фінансову систему становив 14 млрд грн. І це добре. Тому що таким чином можна сподіватись подальшого зниження вартості кредитів і відновлення фінансування економіки. В результаті, є шанси на те, що оживиться виробництво й разом з тим споживання, отож казна може отримати додаткові надходження як від податків, так і від ПДВ.
Але поки-що уряду на швидкий позитив очікувати не варто. Ті ж таки аналітики КІНТО прогнозують, що рецесія триватиме ще як мінімум першу половину 2013 року. Ну і питання номер один – як погашати борги, якщо не отримаємо кредит МВФ, залишається відкритим. І тут з одного боку є високий ризик включення на повну друкарського верстату, що вплине на ріст інфляції. А з іншого – є ризики девальвації, бо треба якось виправляти ситуацію і з торгівельним балансом країни. Адже у 2012 році Держстат відзвітував $15,8-мільярдний дефіцит зовнішньо-торгівельних відносин (перевага імпорту на експортом). Це 9% від ВВП України! При тому, що допустимим для країни експерти вважають дефіцит торгового балансу на рівні 3% до ВВП (для порівняння – в 2008 році цей показник для України становив 6%). Якщо провести девальвацію – то від цього виграють ті, хто продає за кордон свої товари (нагадаю, в переважній більшості це металургійна, сільгосп- і машинобудівна продукція), таким чином експорт може зрости. Виграють і ті, хто тримає долари під матрацом. Якщо вірити словам виконавчого директора Незалежної асоціації банків Сергія Мамедова, на руках в українців знаходиться від 40 до 70 млрд дол. Але "маленький" українець, як завжди, постраждає, якщо така девальвація буде (якщо її і чекати, то в такому ж часі як і в 2-х попередніх масштабних девальваціях – тобто, вересень-грудень). Єдина надія, що уряд проведе девальвацію без різких стрибків, як це було в 2008 році.
Що в підсумку? В підсумку країна стоїть на порозі величезних випробувань. Уряд довів свою неспроможність. Ви це побачили по цифрах вище. Чим уряд буде залатувати дірки свого «вмілого керування»? Руху в тому, щоб зменшити корупцію і розкрадання бюджетних коштів не видно. Влада і далі сибаритствує в таких складних умовах. Таке враження, що їм по-барабану, що буде завтра – звалять за бугор в разі чого? Або розплатяться землею чи трубою? Одне ясно – це не державницька політика. До повного провалу зовсім недалеко. І якщо влада така тупа, що не розуміє, що збанкрутує найперше вона і тоді й гроша ламаного не буде варта, то так тому і бути. Хай ми впадемо на саме дно – але заново будемо починати вже без всіх цих "господарників".
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.