Сліпа віра у світле майбутнє

Сліпа віра у світле майбутнє

Заплановані урядом та підтримані депутатами Верховної Ради збільшення доходів бюджету на 2012 рік базуються на впевненості влади у сталому економічному зростанні України. Але на відміну від оптимістів із Мінфіну, в іншій фінансовій держустанові країни – НБУ відкрито сумніваються в такій можливості. Навпаки, регулятор очікує в 2012 році, що економічне зростання (якщо воно взагалі відбудеться) буде нижчим за потенційний ріст. Бо зовнішній попит залишається на низькому рівні, а умови зовнішньої торгівлі, від якої так залежить наша економіка, погіршилися в порівнянні навіть із минулим роком.

Надії на поліпшення ситуації в Нацбанку бачать лише в 2013 році. Та й то лише при умові відновлення економік країн ЄС та інших торгових партнерів України. Свою роль у збільшенні темпів росту в 2013 році відіграє також інфляція, спровокована помірним врожаєм (як прогнозують в аграрному міністерстві) та неминучим підвищенням цін і тарифів (наприклад, на газ для населення, як того вимагає від уряду МВФ).

Песимізм центробанку розділяють і самі банкіри, які не можуть зрозуміти як можна було закласти у бюджет додаткові 21 млрд грн податкових надходжень і при цьому не переглянути базові макропоказники головного фінансового документу країни. Якщо тільки імпортного ПДВ має надійти 14 млрд грн, то це не може не позначитися торговельному балансі країни. Проте нещодавні заяви представників Адміністрації президента України про відсутність підстав для такого перегляду лише підтвердили тезу, що це не помилка уряду, а принципова владна позиція, яка базується на сліпій вірі у світле майбутнє.

До речі, протиріччя в плануванні держфінансів можна знайти і в рішеннях самого уряду. Наприклад, в проектах Основних напрямів бюджетної політики на 2013 рік та Прогнозу Держбюджету на 2013-2014 роки використовуються різні прогнози (песимістичний та оптимістичний), затверджені постановою КМУ №907 від 31.08.11 р. В результаті в одному проекті документу планується втримувати державний борг у рамках 25% ВВП, а в іншому – 28%. Тобто в 3% заплановану «похибку» розрахунків з легкістю «провалюється» близько 50 млрд грн.

Що наводить на роздуми про відмінність декларованих владою цілей та її реальними прагненнями. Складається враження, ніби всі програмні документи в країни пишуться для «галочки» або якогось зовнішнього контролера (наприклад, МВФ) і не мають ніякого відношення до реального життя країни. Поміж тим, іноземні експерти вже добре розуміються на наших реаліях: міжнародні фінансові організації регулярно знижують свої прогнозні показники зростання української економіки в 2012 році (останні цифри 2-2,5% росту ВВП проти запланованого урядом 3,9%).