Як повернути інвестора

Як повернути інвестора

Національна комісія з цінних паперів та фондовому ринку (НКЦПФР) затвердила «Концепцію доступу на український фондовий ринок фінансових інструментів іноземних емітентів, активи яких знаходяться в Україні. Тим самим регулятор намагається дати можливість торгувати на вітчизняних біржах цінними паперами, які торгуються за межами України (так званий подвійний лістинг). В першу чергу мова йде про папери українських компаній, які раніше провели розміщення своїх акцій та облігацій на закордонних фондових майданчиках. Але для появи нового фінансового інструменту потрібно об’єднати контроль за  рухом валютних цінностей в депозитарній та платіжних системах. Для чого повинні використовуватися інвестиційні депо- та грошові рахунки, які можуть бути відкриті лише в парі, а їх адмініструванням повинні займатися банки.

Звісно, що без коригування відповідних інвестиційних та валютних постанов НБУ реалізація цих правил буде неможливою. Так само як і у випадку з можливістю торгівлі на українських біржах товарними ф’ючерсами (на ціну золота, нафти марки Brent та пшениці), або ф’ючерсами на валютну пару гривна-долар.

Причому змінювати законодавство треба якнайшвидше, враховуючи тенденції останніх місяців, а саме: активне відкриття приватними інвесторами рахунків на московській ММВБ-РТС. Саме там вже торгують такими ф’ючерсами та пропонують іще багато різних інвестиційних продуктів. І є реальний ризик того, що українські біржі назавжди втратять найбільш грошовитих та активних інвесторів. Низька ліквідність вітчизняного фондового ринку, і як наслідок – невеликі заробітки спекулянтів слугують додатковим стимулом для перетікання капіталів на іноземні фондові майданчики.

І навіть жорстке валютне законодавство України не може зупинити цей процес. Можливо, навіть стимулює його. Наприклад, для купівлі іноземних цінних паперів фізична особа має отримати індивідуальну ліцензію НБУ, бо така купівля - це вивід капіталу із країни. Процедура настільки складна, що проходити її не хочуть навіть професійні учасники фондового ринку України. Щоб отримати можливість торгувати на іноземних біржах існує декілька схем обходу вимог Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» (1993 року!).

Найбільш легальна – робота через родичів чи знайомих, які проживають за кордоном і є резидентами країни перебування. Нерезидент відкриває рахунок на іноземній біржі, а українець від його імені торгує на ній. Рівень ризику в такій схемі залежить лише від ступеню довіри між сторонами. Активно розвивається й інша схема, яку пропонують насамперед російські компанії, де торгівля відбувається напряму через іноземного брокера. Але такі компанії дуже рідко беруться за супровід та легалізацію капіталів свого клієнта. А значить є великі ризики непорозумінь із фіскальними та іншими контролюючими органами.  Нарешті є повністю нелегальна схема по відкриттю спеціальної офшорної компанії (на підставну особу), яка і реєструється на біржі. Але в такому випадку інвестор ризикує легко втратити свої гроші, бо не зможе документально довести своє право, прецеденти вже є.

Вочевидь, держава мала би стимулювати майже 10 тис. вітчизняних інтернет-трейдерів (багато з яких – колишні співробітники банків та інвестиційних компаній, які втратили роботу через кризу) заробляти гроші вдома. Тим паче, що законодавча легалізація іноземного трейдингу для українців дозволила би захистити інтереси інвесторів та наповнити бюджет їхніми хоч якимись податками. Бо легальна сплата податків все ж таки вигідніше, аніж ризики втрати коштів через напівлегальні схеми.

На додачу – декілька цифр, що якнайкраще показують перспективність такого джерела наповнення держбюджету. На початок 2010 р. на фондовій біржі торгувало 1,5 тис. приватних інвесторів, в 2012 – 10 тис., а до кінця року прогнозується ріст до 15 тис. Їхня доля в загальному об’ємі торгів вже досягла 40%. При цьому якщо в Європі та США в цінні папери вкладають свої кошти близько 50% населення, то в Україні - тільки 0,02%.