До «прожиткового мінімуму» медицині України бракує 20 мільярдів гривень

Охорона здоров'я - один з пріоритетних напрямів державної діяльності.

Проте, вже кілька років як в Україні міцно закріпився головний принцип державного фінансування системи охорони здоров’я, ім’я якому - залишковий.

Найпоказовішим прикладом вкорінення цієї тенденції слугують самі українці, які на власному досвіді щодня стикаються із браком фінансування лікарень. По-перше, низький рівень заробітних плат змушує найкращих фахівців медицини масово звільнятися із держзакладів та влаштовуватись на роботу до приватних медичних установ, лікування в яких пересічним громадянам просто не доступне. По-друге, у державній лікарні лікувальний арсенал медиків офіційно складається із зеленьки та аспірину – тільки цими препаратами «першої необхідності» забезпечує заклади держава. Все інше – у аптеках за власні кошти хворих. 

Де ростуть ноги у ситуації, що склалася, спершу давайте з’ясуємо на цифрах. Так, витрати на фінансування охорони здоров’я в Україні в середньому складають близько 3,7% ВВП. І це попри те, що згідно рекомендацій ВООЗ, ефективна робота даної системи є неможливою, якщо витрати на її фінансування є меншими за 5 % ВВП. У результаті, матеріально-технічна база закладів охорони здоров'я застаріла, а рівень оплати праці медичних працівників є одним з найнижчих серед інших галузей економіки. Якщо ж перевести відсотки ВВП у більш реальні цифри, виходить, що, зокрема, у 2012 році недофінансування медицини в Україні до необхідного мінімуму становить близько 20 мільярдів гривень.

Мало того, що держава фактично самоусунулася від розв’язання проблеми браку фінансування системи охорони здоров’я, так ще й відпустила за течією зростання цін на ліки. Внаслідок цього за останні кілька років рівень зростання цін на ліки суттєво перевищив рівень інфляції, а з 97% населення, які в 2011 році мали потребу в ліках, кожен десятий не зміг їх придбати через високу ціну.

Хоча ні – механізм для здешевлення лікарських засобів для громадян існує, проте використовується він для повністю протилежних цілей – завищення ціни у кілька разів. Так, згідно положення статті 197 Податкового кодексу України, операції із ввезення на митну територію України дозволених для виробництва і застосування в Україні та внесених до Державного реєстру лікарських засобів, звільняється від оподаткування ПДВ. Такий механізм нібито передбачений для того, щоб здешевити лікарські засоби для населення. Водночас, на практиці його використовують постачальники лікарських засобів для необґрунтованого підвищення цін на ліки. 

Суть схеми полягає в наступному: ліки закуповується у виробника за ринковими цінами, проте до митного оформлення подається інший контракт - оформлений з іноземним посередником (офшорною компанією), - в якому ціна ліків фіктивно завищується. Оскільки митна вартість ліків була збільшена у кілька разів, то автоматично збільшується й відпускна ціна цих ліків. Адже, згідно законодавства України, відпускна ціна лікарських засобів не може перевищувати митної вартості – ціни, за якою імпортер декларує товар на митниці та граничної надбавки до неї. Таким чином, завищення митної вартості використовується для ухилення від державного регулювання та незаконного підвищення відпускних цін на лікарські засоби. А от потерпає у результаті всіх цих схем звичайне населення, якому доводиться купувати ліки утридорога.

Аби з’ясувати причину подібної ситуації далеко ходити не треба. Неналежний контроль органів митної служби, а саме – шалена корумпованість українських митників як раз і зумовлює недосяжні для багатьох людей ціни у аптеках. Проте не тільки в митників «рильце в пушку».

Справа в тому, що лікарські засоби навіть не входять до Перелікусоціально значущих товарів та послуг, за яким проводиться постійний моніторинг цін і тарифів на споживчому ринку регіонів. Тобто, згідно постанови КМУ від 13.06.2002 р. N 803 хліб та молоко для українців соціально значущий товар, а от ліки - вже товар не першої необхідності.

От і виходить та ситуація, яку ми маємо станом на сьогодні: чотири з половиною мільйони українців минулоріч не змогли придбати вкрай необхідні ліки. Натомість іноземні фармацевтичні компанії заробили на Україні не один мільярд доларів, певні відсотки із яких перекочували до кишень провладних посадовців – за те, що вони нібито «не помічали» зазначені махінації із цінами.