Знов за працю штрафи

Знов за працю штрафи

Майже через рік після першого оголошення боротьби із тіньовими виплатами зарплат, українська влада знову взялася лякати роботодавців велетенськими штрафами за неофіційне працевлаштування робітників – до 34 тис грн з юросіб (за кожного «нелегала»). А також передрікати покарання гривнею їхнього керівництва – до 8,6 тис грн на одну посадову особу. Зокрема, голова Держінспекції з питань праці Андрій Черкасов наголосив, що уряд має добитися прийняття відповідних поправок до законодавства, щоб наймати на роботу працівників з порушенням встановлених правил підприємствам було фінансового не вигідно. Мовляв, середня сума штрафів у 2011 р. склала 531 грн, а в 20% випадків штрафи взагалі не накладалися в зв’язку із малою значущістю суми. Для порівняння наводяться приклади Болгарії (штраф в еквіваленті 83 тис грн) та Румунії (256 тис грн).

Цікаво, що мова знову йде про розробку тих самих законопроектів, які вже нібито були готові ще в 2011 р. Тим паче, що як у квітні, і липні і вересні 2011 року, в лютому 2012 р. лунають ті самісінькі аргументи за негайну легалізацію зарплат (із відповідним відрахуванням коштів у всі соціальні фонди держави). Мовляв, треба майже в 70 разів підняти суми фінансових санкцій, до близько $4,25 тис (34 тис. грн) і це одразу наблизить нас до цивілізованих країн Європи. При цьому окрім міфічних 50 млрд грн, які нібито може щорічно отримувати держава на соціальні витрати, чиновники не наводять ніяких розрахунків. Чомусь вважається, що ці гроші просто лежать десь на підприємстві, яке не хоче їх платити державі.

Якщо в європейських країнах середньозважена ставка оподаткування фонду оплати праці доходить до 27%, то в Україні цей показник перевищує 51%. Коли держава забирає майже половину заробленого навряд чи можна казати про легалізацію оплати праці.

До речі, у сусідній Польщі змогли подолати проблему легалізації оплати праці економічними стимулами – впровадженням другого рівня пенсійного забезпечення та медичного страхування, зменшивши соціальні нарахування на фонд оплати праці. В Україні ж ні те ні інше так і не спромоглися втілити в життя, тому звично намагаються вдаватися до каральних заходів. Тим самим провокуючи іще більший розквіт корупції.

Єдине, що має втішити роботодавців – обіцянка прийняти нові закони тільки після прийняття нового Трудового кодексу, на що влада навряд чи піде, аби не дратувати працюючих громадян – своїх майбутніх виборців.