Шляхи модернізації митної служби

Шляхи модернізації митної служби

Вступ України до СОТ, приєднання країни до Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур і Конвенції про тимчасове ввезення передбачають проведення митної реформи. Ще більшим стимулом до модернізації митної служби є різке зростання корупції в митниці, розмір якої вже загрожує не лише економічному розвитку, але і викликає зростання інфляції через збільшення цін на імпортні товари.

Одна з основних причин ситуації, що склалася, - складна і забюрократизована система подачі і оформлення митних декларацій. Велика частина країн вже відмовилися від паперового документообігу на митниці і упровадила технологію так званої «віртуальної митниці» - оформлення всіх необхідних документів в електроном вигляді. Український уряд прийняв рішення про впровадження віртуальної митниці ще кілька років тому, проте ще й досі нічого для цього не зроблено.

Друга проблема української митниці – нечітке описання процедури визначення митної вартості імпортних товарів. Митниця при визначенні вартості імпорту спирається на деяку «базу даних», в якій врахована вартість аналогічних товарів, що раніше ввозилися. Такий підхід до визначення вартості імпорту не враховує ні біржових коливань цін на товари, ні різницю цін залежно від країни надходження товару, умов постачання або об'єму закупівель.

Впровадження європейської практики визначення митної вартості товарів – за цінами інвойсу| – не приведе до зменшення сплати податків і зборів (просто податківці збиратимуть до бюджету більше, ніж митники) і значно спростить життя імпортерам.

Також стримує економічний розвиток відсутність гнучкості митного законодавства відносно сучасних форм комерційних угод – лізингу, факторингу, концесії і т.д. По суті, митник визнає лише один тип договору – купівлі-продажу. В результаті вітчизняні підприємці стикаються з проблемами при модернізації металургійних заводів, НПЗ і хімічних підприємств, спостерігається спад в нафто- і газовидобуванні через складнощі з ввезенням устаткування.

Не менш важливим завданням є і прийняття сучасного Митного тарифу. Митний тариф України, що діє, побудований на основі Гармонізованої системи опису і кодування товарів версії 2002 року, тоді як вживання заходів тарифного і нетарифного регулювання в більшості країн світу, зокрема в країнах Європейського співтовариства, СНД здійснюється на основі ГС-2007.

У зв'язку з цим в українських імпортерів та експортерів виникає ряд складнощів, обумовлених розбіжностями в товарних кодах країни-експортера і України під час митного оформлення і неможливістю співставлення митної статистики і обміну інформацією.

У цілому модернізація економіки неможлива без гнучкого митного законодавства, яке включало б відстрочення і розстрочку митних платежів, вживання банківської гарантії і поручительства при ввезенні товарів.

Сподіваюсь, що всі ці проблеми вирішить нова редакція Митного кодексу, яка зараз готується Кабінетом міністрів України.