Теплоенергетика в Україні нині - як падчерка. Вершки - маю на увазі потужне державне лобі і всі принади, які із цього слідують, - завжди чомусь "дістаються" старшій "газовій" сестрі. Ну а "на горіхи" - "недолугій" молодшенькій теплоенергетиці.
18 квітня в Україні закінчився опалювальний сезон. Про це (чи, пак, готовність його завершити) відзвітували більшість областей України. Керівники теплопостачальних підприємств, напевно, видихнули з полегшенням - відбули! Але наївно було б сподіватися, що із закінченням опалювального сезону закінчаться - або до осені відтермінуються - й проблеми тепловиків…Дива не станеться - умови господарювання залишаться такими ж, ціна на газ - не зменшиться, а зросте, борги за спожиті енергоносії станом на 1 січня 2011 року - а це 3,6 млдр грн - швидше за все, реструктуризують, доля ж боргів за поточний опалювальний період і того, що "накапає" до осені, - невідома…
Опалювальний сезон 2010-2011 рр. відбувся, як і всі попередні. Все, як завжди: "війни" газовиків із тепловиками, збиткові тарифи, які покривають видатки підприємств ТКЕ на 62%, неоковирні законодавчі акти та ініціативи, заборгованості усіх перед усіма – споживачів перед тепловиками, тепловиків – перед газовиками, держави – перед тепловиками за невідшкодування різниці у тарифах, з’ясування стосунків та пошук крайніх….
Утім, опалювальний сезон, що минув, став по-своєму особливим і знаковим…
Перше. Саме поточного року досягнуто рекордної упродовж незалежності України заборгованості підприємств ТКЕ за спожиті енергоносії. Ось дані на 15 квітня поточного року. Підприємства комунальної теплоенергетики заборгували ДК Газ України за природний газ, спожитий з початку опалювального періоду 2010-2011 рр, понад 6,29 млрд. грн. Рівень розрахунків тепловиробників за спожитий газ становить 53%. Заборгованість столичної ПАТ Київенерго - понад 1,8 млрд. грн. (рівень оплати в 2010 р. – 67%).
Друге. Влада з особливим ентузіазмом займалася публічним шмаганням керівників ТКЕ та голів облдержадміністрацій. Звісно, за "газові" борги. Ледве не під час кожного засідання уряду лунали заклики до сплати боргів, а окремим "щасливчикам" вручалася "чорна мітка-попередження" про ймовірне звільнення за таке, розумієш, безглузде господарювання. Але далі дисциплінарних заяв на кшталт "щоб усі боялися" справа не йшла. Певно, здоровий глузд та логіка підказували: справа не в неефективності керівників ТКЕ, а в тому, що останні опинилися у "борговій ямі" далеко не із власної волі, а через бездарну тарифну політику та абсолютну відсутність розуміння ситуації чиновниками.
Третє. Цього року майже добу без опалення залишилися мешканці мільйонної Одеси. Двічі, а то й тричі за сезон "підмерзали" жителі столиці – об’єктам ПАТ Київенерго знижували тиск газу. Без тепла лишилися й мешканці містечка Козятин, що на Вінничині. У постійному остраху лишитися без тепла перебували мешканці Запоріжжя… А усі ці факти - прецедент, бо розмінною монетою у гонитві за «вибивання боргів» ТКЕ стають цілі українські міста – а це ми з вами.
Четверте. Опалювальний сезон, а точніше його закінчення, ознаменувався справжніми "каруселями". Так, у багатьох містах України - Львові, Кіровограді - його завчасно припиняли, а за кілька днів - відновлювали. Припиняли, звісно, не стільки через +8 за вікном, скільки в цілях економії та тому, аби хоча б уповільнити борговий лічильник перед ДК Газ України.
І насамкінець. Опалювальний сезон ускладнювався іще й тим, що вузол проблем у теплоенергетиці лише затягувався. Все більше аварій на тепломережах - аварійність зросла на 30%…Через бажання хоч якось скоротити видатки, все більше підприємств переходять на чотирьохденний робочий тиждень. Все менше грошей на модернізацію та технологічне оновлення: у тариф закладено лише витрати на амортизацію, але інвестиційної складової - нуль. Законодавчі акти, які розроблювалися, - приміром, законопроект № 8284 - спрямовувалися швидше на вирішення проблем газовиків, а от теплоенергетикам борги за спожиті енергоносії досі не «погасили». Обіцянки влади відшкодувати різницю у тарифах, здається, були безкінечними… Із розмов із тепловиками розумію, що останні розчарувалися у Національній комісії регулювання ринку комунальних послуг ще задовго до її появи…І правда - про які економічно обґрунтовані тарифи може йтися, якщо країну опанувала ідея «фікс» про вселенську тарифну справедливість - запровадження єдиних тарифів?
Словом, опалювальний сезон 2010-2011 скінчився, вітаємо опалювальний сезон 2011-2012! Ось лише опалювальний сезон буде новим, а проблеми, з якими зіштовхнуться теплоенергетики, залишаться старими. Бо у теплоенергетиці все, як у точній науці фізиці: ніщо нізвідки не береться і нікуди не подінеться.
Утім, хотілося б заспокоїти населення. Напевне прогнозую, що опалювальний сезон 2011-2012 відбудеться. Про населення, звісно ж, подбають: вибори 2012 - не за горами…Питання лише у тому, хто подбає про підприємства ТКЕ, а також сотні тисяч людей, які працюють у галузі теплоенергетики. Чи знову, як, проте, і завжди, порятунок тих, хто тоне – справа їхніх же рук?
P.S. Щиро потішився однією із думок про те, що, бачся, підприємства ТКЕ – кури із золотими яйцями. Така смачна метафора - прояв типової спотвореної, некоректно-міфічної позиції теоретика, який не має прямого стосунку і ніколи не працював у галузі. Запевняю: фантастичні надприбутки місцевих «царьків» - керівників теплокомуненерго - як і теплопостачальних підприємств - не що інше, як м-і-ф. Певно, ВАПІ ЖКГ на часі робити прес-тур на підприємства ТКЕ з тим, аби показати реальні будні вітчизняних теплокомуненерго…Запрошуємо усіх охочих журналістів та експертів. Обов’язково інформуватимемо про час та місце зустрічі.
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.