Провладний сценарій до роковин трагедії та гордості: divide et impera…

Викликає занепокоєння політика подвійних стандартів, яку нинішня влада так активно намагається видати за єдиноправильну. Останніми тижнями Україна відзначала дві визначні події, в яких одночасно переплелися і смуток за загиблими, і глибока повага та горді

Нещодавно в Києві пройшло засідання Чорнобильської донорської конференції щодо фінансування об’єкта «Укриття». Від світових країн отримано близько 550 мільйонів євро, а також гарантії подальшого фінансування. Однак, ні в кого не виникає сумнівів, що заявлена дата закінчення будівництва в 2015 році виглядає, м’яко кажучи, недосяжною. До речі, можна вже зараз назвати переможців майбутніх тендерів на проведення будівельних робіт. Відтак, чекайте зростання кошторису майже щомісяця….

Зауважимо, що кожного року в державному бюджеті закладаються кошти на будівництво нового саркофагу, однак, фактично вони витрачаються на розширення автопарку та купівлю голосів на виборах, а саме будівництво все відкладається і відкладається.

При цьому, ніхто не згадує про соціальний захист «чорнобильців», точніше кажучи, про його погіршення. Останніми роками українські парламентарі тільки тим і займаються, що змінюють та уточнюють законодавство, яке встановлює пенсії, пільги та інші гарантії для даної категорії громадян. Проте, користі від цієї справи не було жодної, адже розмір пільг з кожним роком все зменшується. Керуючись своїми особистими забаганками, народні обранці в грудні 2007 року у рази скоротили розміри пенсій та інших пільг. В травні 2008 року Конституційний Суд України встановив, що такі положення є неконституційними.

Однак, ще й досі Пенсійний фонд України, а також органи управління праці і соціального захисту населення ігнорують вказане рішення суду та продовжують нараховувати “занижені” пенсії, порушуючи тим самим права “чорнобильців”. А різниця цієї недоплати є дійсно дуже значною. Так, починаючи з квітня 2011 року інвалід першої групи міг би отримувати пенсію в розмірі 7 640 грн., проте на даний час він може розраховувати лише на суму у п’ять разів менше.

Не оминемо і нещодавні події, які відбувалися на фоні святкування 66 річниці Дня Перемоги.

Україна, мабуть, є вельми заможною державою, якщо дозволяє витрачати в умовах світової економічної кризи близько 30 мільйонів гривень на червоні прапори. Інші взагалі зауважать, що без “мабуть”, оскільки в цьому році Україна делегувала 8 своїх представників до списку найбагатших людей світу.

Однак, все це якось не ладнається з урізанням соціальних гарантій, які, на думку влади, “не на часі!”, а також браком коштів на соціальні потреби.

Краще вже б ці кошти спрямували до Пенсійного фонду на покриття дефіциту пенсій та доплат для ветеранів.

У день 9 Травня усі звикли до польової кухні і солдатської каші. Приходять цілими сім’ями, аби відчути традиції та дух перемоги. На жаль, у цьому році все це супроводжувалося довгими чергами, коли літні люди навіть непритомніли. Крім того, більшість її так і не отримали. Хто б сумнівався…в Україні ж криза з гречкою!

З нагоди Дня Перемоги Президент обнадійливо запевнив, що до 2015 року усі ветерани будуть забезпечені житлом. При цьому, він не уточнив, що середній їх вік складає 85-90. На жаль, деякі з них до цієї дати та отримання свого законного, проте, настільки омріяного житла, можуть просто не дожити.

Прикро те, що влада не робить жодних кроків, аби згуртувати суспільство, при цьому, ще більше його розколюючи не тільки на схід та захід, а й на бідних та багатих.

Все йде до того, що до чергових роковин трагедії та гордості таке поняття як пільги для соціально незахищених верств населення взагалі втратить своє значення. І влада може скільки завгодно говорити про необхідність економити в кризу, проте на фоні непомірного зростання апетитів самої влади і збільшення видатків на себе саму, ці її виправдання виглядають просто цинічними. Чи надовго вистачить терпіння людей, яких намагаються просто поставити на коліна?...

* divide et impera – розділяй і володарюй