Гривню - на експорт! або Бермудський трикутник українського бюджету

Можновладці винайшли новий механізм відмивання коштів та вже незабаром планують його узаконити.

У порівнянні з ним махінації при держзакупівлях можуть видатися квіточками.

Півтора місяці тому до парламенту було внесено урядовий законопроект про державну фінансову підтримку експортної діяльності (№ 9373). У першому читанні його мають розглянути вже завтра - 20 грудня.

Задекларованою метою законопроекту є запровадження механізму державної підтримки експорту високотехнологічних галузей економіки, створення умов для забезпечення реалізації державної політики щодо страхування та кредитування експорту. Зокрема, Кабмін має створити спеціальну державну фінустанову – експортно-кредитне агентство. Його основним завданням  буде страхування українських експортерів від комерційних та некомерційних ризиків. Окрім того, агентство надаватиме гарантії виконання іноземним покупцем зобов’язань за зовнішньоекономічними контрактами та надаватиме гарантії банкам-кредиторам за виданими експортними кредитами.

Проте законопроект насичений низкою непрозорих положень, які мають суто лобістський характер.

По-перше, проект закону № 9373 передбачає, що державна фінансова підтримка експортної діяльності може здійснюватися шляхом надання банками-кредиторами кредитів українським експортерам. Проте незрозуміло, хто саме і на підставі яких даних обиратиме комерційну структуру, якій надаватиметься державна підтримка. Невідомо і яким чином обиратиметься вид та обсяг такої підтримки.

По-друге, у законопроекті відсутня інформація щодо критеріїв, за якими обиратимуться “банки-кредитори”, безпосередньо яким і будуть надаватися державні гарантії. Єдине, що відомо, - такі банки визначатиме уряд.

При цьому, у документі закладений доволі цікавий механізм для зловживань з фінансовими ресурсами. Зокрема, згідно статті 3, державна підтримка експортної діяльності може здійснюватися шляхом надання банками кредитів іноземним покупцям під зобов’язання закупити товари українського походження. При цьому, гарантії за виданими кредитами банкам  надаватиме державне експортно-кредитне агентство.

Наведу приклад найпростішої схеми для відмивання коштів. Уявіть собі таку ситуацію: певний банк надасть кредит в розмірі 1 мільйон доларів кіпрській компанії, яка зобов’яжеться купити в української фабрики шкарпетки національного виробництва та надасть відповідну гарантію. Однак, вже незабаром така кіпрська компанія з номінальним директором та офісом в 3 квадратних метри «раптово» виявиться неплатоспроможною. У цьому разі державне експортно-кредитне агентство повинне здійснити банку-кредитору страхову виплату в розмірі не більше 85 % кредиту, тобто, у нашому випадку – 850 тисяч доларів.

Хочу наголосити на ще одній цікавій обставині, яка передбачена в законопроекті - усі страхові виплати з боку експортно-кредитного агентства здійснюватимуться за рахунок держбюджету.

Подібні положення законопроекту №9373 можуть призвести до виникнення непрозорих незаконних схем виведення мільйонів бюджетних коштів за кордон на рахунки фіктивних компаній, реальними власниками яких будуть українські можновладці. А тому у разі прийняття урядового законопроекту про державну фінансову підтримку експортної діяльності у сумнозвісної «Лівелли» вже незабаром може з’явитися з десяток братів-близнюків.