Помилки влади вдарять по кишенях підприємців

Захист персональної інформації про людину у більшості розвинутих країн світу є одним із основоположних принципів громадянського суспільства.

Він розглядається в якості невід’ємної частини права людини на захист особистого життя. Ці ключові принципи закріплені в Загальній декларація прав людини 1948 року та в Європейській конвенції про захист прав людини і основних свобод 1953 року.

Тому аби привести привести національне законодавство у відповідність до європейських стандартів 2010 року було прийнято закон про захист персональних даних, який набув чинності з 1 січня 2011 року. Відтоді минув цілий рік, протягом якого нічого так і не змінилося. Тим часом чинна влада яскраво довела власну некомпетентність та неефективність щодо зазначеного питання.

Перше, що впадає в очі в уже чинному законі про захист персональних даних –  недолуга законодавча техніка та невизначеність багатьох понять. Так, статтею 9 закону передбачено, що база персональних даних підлягає державній реєстрації. Проте, у той же час, закон не містить навіть приблизного переліку можливих баз персональних даних про особу та їхню структуру. Тобто закон не роз’яснює, що ж насправді треба реєструвати. На це питання не могли чітко та однозначно відповісти навіть посадовці уповноваженого державного органу.

Друга «недоробка» чинної влади – повний колапс з організацією процесу реєстрації баз персональних даних. Закон почав діяти вже з січня 2011 року, проте типова форма реєстраційної заяви була затверджена Мін’юстом … на півроку пізніше - у липні. До того ж сама реєстрація здійснювалася на теренах усієї України лише в одному місці силами кількох осіб.  Відтак, люди з усіх регіонів країни були змушені їхати до Київ та кілька діб стояти у довжелезній черзі.

А тепер найцікавіше. З 1 січня 2012 року набули чинності зміни до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за порушення законодавства про захист персональних даних. При цьому порушників притягатимуть до адміністративної та, навіть, кримінальної відповідальності аж до 5 років позбавлення волі. Приміром, за ухилення від реєстрації баз персональних даних передбачено штраф від 8500 до 17000 гривень.

Проте тут треба зазначити, що станом на сьогодні бази персональних даних зареєстрували лише близько 20 % підприємців. Така ситуація склалася не через небажання підприємців слідувати закону, а через некомпетентність провладних «законотворців».  Розуміючи свій повний провал у цьому питанні, урядовці вже встигли заявити, що процес реєстрації буде продовжений як мінімум ще на півроку, а в цей час жодних перевірок не проводитиметься. Однак, на даний час це лише пусті заяви, а ми всі чудово знаємо ціну слів представників чинної влади.

Тож єдине, що ми маємо на даний час – чергові труднощі для вітчизняних підприємців. І не забувайте про можливість накладення значних штрафів або навіть позбавлення волі за порушення законодавства про захист персональних даних. Влада вкотре довела, що не здатна не тільки створювати щось нове але й переймати позитивний досвід інших країн.