Єдиним та першочерговим завданням Конституційного Суду є гарантування верховенства Конституції на всій території України.
Роль цієї структури насправді унікальна – Конституційний Суд виступає так
званим арбітром між Верховною Радою, Кабінетом Міністрів, Президентом та всіма
політичними силами країни. Від його рішень залежить чи будуть втілені в життя
ті чи інші законопроекти, які мають безпосередній вплив на якість та умови
життя українців.
Проте, події останніх кількох місяців яскраво свідчать, що від
задекларованого завдання КС залишилися самі ріжки та ніжки, а на ділі
незалежний суддя перетворився на безвольного прислужника при дворі чинної
влади.
Так, нещодавно Конституційний Суд визнав, що будь-яка інформація про статки
чиновників є конфіденційною, а збирати її – протизаконно. Тож відтепер
посадовці отримали офіційне «прикриття», за яким можна цілком законно приховати
власні статки. Ця норма є відверто антидемократичною. У той час, як весь світ
активно слідкує за всіма фінансовими операціями чиновників та політиків, а у
разі виявлення хоча б однієї «сірої» грошової операції вимагає термінового
усунення з посади не чистого на руку чиновника, Україна впевнено крокує назад. А
тому станом на сьогодні будь-яке журналістське розслідування з викриттям
«безбідного» життя можновладців без самої згоди цих же можновладців вартуватиме
журналісту задорого. Розплата за «надмірну» цікавість прийде у вигляді
кримінальної відповідальності та покарання штрафом до 17 тисяч гривень або
позбавлення волі строком до 3 років.
Для того, щоб зрозуміти, звідкіля ростуть ноги такого рішення КС, варто
пригадати історію кількарічної давності, коли син колишнього голови КС розбив
подаровану «іграшку» - автомобіль вартістю 235 тисяч євро. Тому, надавши
інформації про статки чиновників статус конфіденційної, судді КС потурбувалися і
про себе, і про своїх родичів.
Адже, на утриманні апарату Конституційного Суду чинна влада не економить.
Цьогоріч діяльність конституційних суддів коштуватиме бюджету України 61
мільйон гривень. А це – річна пенсія
близько шести з половиною тисяч пенсіонерів. Окрім того, варто
врахувати, що ці кошти – лише офіційна частина доходів суддів. Так, самий посадовий оклад судді КСУ згідно закону «Про судоустрій та статус
суддів» у 2012 році складає 10,4 мінімальних заробітних плат і становить
11 159 гривень. Якщо ж врахувати всі надбавки та доплати, сума виходить
астрономічна - близько 40 тисяч гривень.
І за такого надфінансування, катаючись, мов сир у
маслі, у конституційних суддів вистачило совісті прийняти антиконституційне
рішення, згідно якого Кабмін у ручному режимі скоротив соцвиплати 80%
пільговикам. Так, наприкінці минулого року КС визнав конституційним пункт 4
прикінцевих положень закону про державний бюджет України на 2011 рік, яким
уряду надається право встановлювати розмір соціальних виплат. Відтепер три
чверті пільговиків приречені на жебрацьке існування.
Єдиний можливий вихід з ситуації, що склалася, – це
системний розгляд проблеми у рамках всієї системи судочинства та персоналій
зокрема. Адже, доки судді не зрозуміють виключність своєї ролі та
відповідальності, яка на них покладаються, нічого не зміниться. Проте найпершим
кроком до оздоровлення судової системи має стати повна зміна особистого складу
Конституційного Суду. Адже, як відомо, риба гниє з голови.
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.