В далекому 2007 році тодішній виконуючий обов’язки міністра закордонних справ Арсеній Яценюк оголосив, що Україна висуває свою кандидатуру на головування в Організації по безпеці та співробітництву в
Кількарічна кропітка робота та тривалі
перемовини на найвищому державному рівні врешті решт зазнали успіху – в
листопаді 2010 року 56 членів ОБСЄ одноголосно підтримали кандидатуру нашої
країни.
Але тоді вони навіть не могли здогадуватися,
як зміниться Україна менше ніж за 2 роки перебування при владі біло-блакитних. Бо
якби знали, то, мабуть, ніколи б не обрали нашу країну для цієї відповідальної
місії. Погодьтесь, виглядає доволі безглуздо та нелогічно, коли цілий рік на
чолі поважної міжнародної організації, основними завданням якої є захист прав
та свобод людини, розвиток демократичних інституцій, буде країна, де саме цими
положеннями нехтують на найвищому державному рівні.
Тому давайте розберемось більш детально, з
яким «багажем за плечима» підходить Україна до головування в ОБСЄ. Тут варто
загострити увагу на ситуації із дотриманням прав людини в Україні, а саме – з
їх повним ігноруванням та порушенням.
Конституційне застереження про те, що
утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави у
переважній більшості випадків існує лише на папері, тоді як в реальному житті -
зовсім інша картина. Нелюдське поводження та катування з боку правоохоронців,
масові арешти, політичні переслідування, придушення свободи слова – все це
стало буденністю сьогоднішнього життя. Доказом цьому слугує офіційна статистика
– у 2011 році від українців надійшло 164 тисячі звернень до Уповноваженого з
прав людини. Це удвічі більше, ніж у 2010 році. Проте, у більшості випадків
отримати належного захисту своїх прав українцям все ж таки не вдається через
кричущу корумпованість судів. Тому, щоби відновити справедливість, наші
громадяни змушені звертатися до Європейського суду з прав людини. Так, станом
на сьогодні Україна - четверта країна за кількістю звернень своїх громадян до
Євросуду.
Нині європейська спільнота досить пильно
слідкує за політикою чинної української влади. Хоч і досить дипломатично, проте
впевнено європейці з дня на день наголошують на неприйнятності подібної
політики. Тим часом нинішня українська влада робить вигляд, що не розуміє
прозорих натяків та й взагалі нічиїх порад не потребує. Та чи на довго ще
вистачить терпіння у європейської спільноти на коректне спілкування з
українськими посадовцями? Схоже, що терпець от-от урветься. Так, у лютому цього
року на засіданні фракцій Парламентської Асамблеї ОБСЄ обговорювалося
питання про прийнятність головування України. А нещодавно віце-президент
цієї організації Вальбурга Дуглас офіційно заявила, що Україні буде важко
успішно головувати у цій організації у 2013 році.
Але якщо читати подібні заяви поміж
рядків, можна зрозуміти головне – Україні вже не просто натякають, а відкрито
попереджують, що якщо найближчим часом не відбудеться докорінних змін у сфері
дотримання та забезпечення прав людини, її просто позбавлять права головування
в ОБСЄ. У такому разі про євроінтеграцію можна буде забути на довгі роки.
Тому першим та основним кроком у
ствердженні подальшого демократичного розвитку України стануть майбутні
парламентські вибори. Саме їх результати будуть визначальними у питанні
євроінтеграції України – за ними європейці вирішуватимуть: ставити останню
крапку у взаємовідносинах із Україною, або ж розпочинати новий етап
співробітництва.
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.