"Передвиборна гречка" державного масштабу

Тема нещодавніх соціальних обіцянок чинного президента для народу вже стала «притчею во язицех» - всі про них чули, один одному переказали, проте у дії досі не бачили.

Питання полягає в тому чи взагалі дочекаються люди цих змін та якою ціною вони будуть здійснені.

Давайте розглянемо обіцянку Януковича виплатити по тисячі гривень усім вкладникам колишнього Ощадбанку СРСР. Загалом ця ініціатива вартуватиме державному бюджету 6 мільярдів гривень. Чималі кошти. Проте на тлі загального боргу Ощадбанку населенню – це крапля в морі, адже, за підрахунками фахівців, загалом він становить майже 300 мільярдів гривень. Попри це більша частина громадян за даної ситуації віддає перевагу синиці в руках, аніж журавлю в небі. Тому нині людей найбільше цікавить, коли ж нарешті розпочнуться виплати «тисячі Януковича»?

Спершу президент називав строки з першого червня до кінця цього року. Тобто українці мати почати отримувати обіцяні кошти вже за 2 місяці. Але сталося не так, як гадалося. Від сьогодні Ощадбанк України раптом вирішив розпочати так звану «актуалізацію» - перевірку особистих даних вкладників для проведення відповідних виплат. Вона триватиме аж до середини серпня. І лише пройшовши своєрідний «фейс-контроль», особа зможе отримати анонсовану тисячу. Таким чином вже зараз виплата компенсацій для вкладників відкладається більше ніж на 2 місяці.

Як підказує досвід, це тільки початок безкінечних відтермінувань, основна мета яких – хоч щось пообіцяти українцям напередодні майбутніх парламентських виборів та імітувати активну діяльність довкола цього питання. Не випадково Держкомітет з телерадіомовлення фактично примусив обласні ТРК детально висвітлити виголошені Януковичем соціальні обіцянки. В результаті почули їх всі, а от їх позитивного впливу не відчув жоден.

Йдемо далі. Нещодавно нарешті стало відоме джерело, звідкіля чинна влада візьме кошти, необхідні для втілення зазначених ініціатив. «Ексклюзивним спонсором» Януковича виступить МВФ. Проте за даних обставин сам МВФ навряд чи здогадується, яка роль йому відведена та на що підуть отримані Україною гроші. Чи принесуть такі «махінації» хоч якесь покращення українцям? Відповідь однозначна – ні! Тому що натомість чинна влада виконає одну, на її думку, «незначну» вимогу МВФ – вже з першого квітня цього року підвищать тарифи на газ для населення на 50%. Тобто всі соціальні обіцянки президента «з’їдять» нові тарифи.  

Чинний очільник досі ніяк не може зрозуміти, що українці вже не вірять обіцянкам і обдурити удруге їх не вдасться. Люди пам’ятають його передвиборні заяви, які так і залишилися на папері, і відповідно знають ціну його словам. Так, згідно офіційної статистики, в Україні вже немає жодного регіону, у якому більшість населення довіряла б президенту. Президент втратив підтримку навіть на сході. Це кінець. Крапка.