Провладний проект Трудового кодексу: робітники мають працювати, все інше – зась!

Нещодавно на офіційному веб-сайті Верховної Ради України було оприлюднено підготовлений до другого читання владний проект Трудового кодексу.

Тобто вже незабаром його має розглянути Верховна Рада. Регіонали заявляють, що проект нібито пройшов громадське обговорення та погоджений з профспілками. Тільки от самі профспілки стверджують – до обговорення їх ніхто не залучав. Попри це приймуть новий Трудовий кодекс депутати чи ні, як завжди, залежатиме від команди «згори», за якою звикла діяти провладна більшість. Проте, не будемо зазирати у майбутнє, а краще розглянемо, що саме готує для українців цей документ.

А от перспективи як раз не райдужні. Фірмовий почерк чинної влади, а саме – незаконне звуження прав звичайних громадян у всіх сферах життя, проглядається мало не в кожному розділі проекту Кодексу. Зокрема це стосується розділу про надання відпусток.

Так, провладні депутати включили до проекту Трудового кодексу положення, що фактично є спробою легалізувати існування прихованого безробіття. Оскільки стаття 200 встановлює, що у тому разі, якщо робота на підприємстві з певних причин припиняється на деякий період, то на цей час працівникові за його заявою може надаватися неоплачувана відпустка. А тепер врахуйте, що досі такої норми не існувало взагалі. Більше того, у чинному Кодексі законів про працю чітко прописано, що у разі виникнення зазначених вище обставин за працівником зберігається заробітна плата у розмірі 2/3 від його офіційного окладу. Таким чином фактично відбувається спроба узаконити у новому Трудовому кодексі дієву схему для позбавлення звичайних працівників будь-яких фінансових гарантій у ситуаціях, що склалися з вини роботодавця. Адже цілком зрозуміло, що у разі існування цієї норми людей просто примушуватимуть написати заяву на отримання неоплачуваної відпустки. Тобто перерозподіл коштів відбуватиметься за звичною для чинної влади схемою: крупні підприємства «зекономлять» значні суми, а тим часом їхні робітники через вимушену відпустку не матимуть грошей на життя.    

Окрім того, проект нового Трудового кодексу позбавляє працівника гарантій на вільне отримання другої вищої освіти. Оскільки згідно ч.9 ст. 192 працівники з вищою освітою зможуть отримати оплачувану відпустку для навчання лише у тому разі, якщо на це навчання їх направив роботодавець. Якщо ж громадянин вирішив отримати другу вищу освіту за власною ініціативою, то й оплачувана відпустка йому не «світить». Натомість нині діючий закон про відпустки гарантує оплачувану відпустку не залежно від того, якою за рахунком є отримувана вища освіта. На жаль, у нинішніх реаліях життя ситуація, коли роботодавці наполягають на отримання їхніми співробітниками другої вищої освіти, - зі сфери фантастики. У більшості випадках будь-який начальник прагне отримати у підпорядкування «робочу бджілку», яка переважну більшість свого часу приділяє виключно роботі, про відпустки та додаткові вихідні мова навіть не йде.

Більше того, тут варто наголосити, що Конституція України містить базове положення, згідно якого при прийнятті нових законів в жодному разі не допускається звуження прав громадян. Таким чином провладний проект Трудового кодексу, звужуючи права робітників, грубо порушує основний закон України.

От і виходить, що, як завжди, жодного покращення черговий владний проект не принесе. За даної ситуації на думку приходить всім знайомий вираз: «Якщо від ваших дій стає лише гірше, то краще не робіть нічого». Якщо ж врахувати те, що за нинішніх умов праці за кордон з України вже виїхало шість з половиною мільйонів чоловік, тобто – сьома частина населення країни, що буде у разі прийняття провладного Трудового кодексу – важко спрогнозувати. Тоді, швидше за все, в Україні залишаться хіба що ті, кому відмовлять у отриманні візи.