Грандіозний літній розпродаж від ПР: стратегічні об’єкти – за копійки

Минулого тижня Уряд своєю постановою № 525 визначив Порядок прийняття рішення про приватизацію та затвердження умов продажу об’єктів групи «Г» та паливно-енергетичного комплексу.

Спершу треба зрозуміти, що саме ховається за визначенням «Об’єкти групи «Г». Так, це підприємства, що займають домінуюче становище на загальнодержавному ринку відповідних товарів і послуг або мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави. Тобто, від цих підприємств фактично залежить успішний розвиток економіки України. То чого ж чинна влада вирішила їх продати? Відповідь цілком очевидна – заради власного збагачення. Але давайте не будемо забігати наперед та детально розберемося у постанові №525.

Так, вже існує затверджений Фондом держмайна графік продажу цих підприємств. Згідно нього вже у серпні здійснюватиметься підготовка до продажу Керченського судноремонтного заводу (АРК) та Костянтинівського державного хімічного заводу (Донецька область), а у вересні – державного підприємства Кремнійполімер (Запорізька область).

Необхідно наголосити, що Державна програма приватизації на 2012-2014 роки передбачає приватизацію об’єктів групи «Г» на індивідуальних засадах. Таким чином, сама процедура приватизації складатиметься з таких заходів, як вивчення попиту на подібні об’єкти, встановлення вимог щодо їхнього післяприватизаційного використання, а також вимог до покупців. Окрім того, до роботи з підготовки до приватизації підприємств, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, у обов’язковому порядку на конкурсних засадах залучатимуться радники.  

Попри всі ці перелічені заходи, затверджений Порядок не встановлює вимог щодо вивчення Фондом держмайна попиту на певний стратегічний об’єкт та не зобов’язує потенційного покупця розробляти бізнес-план післяприватизаційного розвитку зазначеного об’єкту.

Також не передбачено, яким чином будуть враховуватися пропозиції громадськості щодо доцільності продажу певного об’єкту та чи буде враховуватися громадська думка взагалі.

Наразі ця ситуація дуже нагадує продаж електрогенеруючих компаній, коли вартість об’єктів була занижена у кілька разів, а «умовний» аукціон провели за участю підставного учасника. Результат таких оборудок вже знають усі – так званий «переможець» аукціону, ім’я якого відоме заздалегідь,  отримує підприємство стратегічного значення за копійки.