Чому важливо не допустити перетворення мовного конфлікту у суспільний розкол...

Сьогодні, коли певні політичні сили вводять українське суспільство у ситуацію конфлікту та розколу, хотілося б нагадати кілька фактів з історії інших країн про можливі наслідки таких конфліктів.

Нещодавно повернулася з Белфасту, де мала змогу “зануритися з головою” в історію північно-ірландського конфлікту. Результати більш ніж 40-річного протистояння (початком гострого конфлікту вважається 1969 рік) між католиками та протестантами у країні, де проживає лише 1,5 млн. мешканців, сьогодні вимірюються такими цифрами:

• 7000 батьків втратили своїх дітей;

• 10000 дітей втратили своїх батьків;

• 15000 осіб втратили своїх братів та сестер;

• понад 100000 осіб виїхали за межі країни, покинувши власне помешкання, рідних та близьких.

І хоча 1998 рік вважається роком, коли офіційно було досягнуто перемир'я шляхом підписання Белфастської угоди, проте конфлікт так до кінця і не вичерпано.

Лише у 2011 році (тобто через 13 років після підписання мирної угоди!) були відкриті ворота в одному з центральних парках Белфасту, що розділяли його територію на дві частини: одну — для ігор дітей з сімей католиків, іншу — для ігор для дітей з сімей протестантів.

А ще тридцять років тому у цій країні панувала повна зневіра у політичні партії, владу, поліцію...

І як сьогодні засвідчують самі мешканці цієї країни, основна заслуга у погашенні конфлікту належіть не політикам, не урядовцям, а саме громадянам, які втомилися від політичних та націоналістичних війн.

Завдяки активності громадських організацій та благодійних фондів в країні була розбудована схема громадського відновного правосуддя (що виконувала роль поліції та судів), і яка у 2007 році стала офіційною складовою кримінальної системи країни. Розпочалися ініціативи, спрямовані на підтримку розвитку малого бізнесу, захист пенсіонерів. Проте одним з основних фокусів громадської активності стала молодь: були започатковані програми та ініціативи, спрямовані на розвиток інтеграційної освіти, молодіжних обмінів, просування культури толерантності та взаємоповаги в підлітковому та молодіжному середовищі.

Все це дало свої позитивні плоди.

І наразі хочеться звернутися до нового тренду поточної виборчої кампанії, а саме тих депутатів, які напередодні парламентських виборів почали масово створювати власні благодійні фонди та організації. Можливо хтось “ризикне” відійти від буденних продуктових наборів та організує молодіжний обмін між Буковиною та Слобожанщиною?

Чи дивіденди потрібні лише завтра?