"Home video" від чинної влади або Чергова схема для фальсифікації

Провладні депутати на останній напередодні парламентських виборів сесії Верховної Ради продовжують видавати на гора чисельні законопроекти, основна функція яких фактично зводиться для створення

всіляких можливих механізмів для фальсифікацій та відмивання бюджетних коштів.

Так, нещодавно у парламенті була зареєстрована чергова ініціатива регіоналів - законопроект «Про внесення змін до Закону України "Про особливості забезпечення відкритості, прозорості та демократичності виборів народних депутатів 28 жовтня 2012 року" (щодо вдосконалення окремих положень)».

Задекларованою метою документу є нібито вдосконалення окремих положень Закону України "Про особливості забезпечення відкритості, прозорості та демократичності виборів народних депутатів 28 жовтня 2012 року". А саме - запровадження дієвого механізму контролю з боку суспільства та громадськості за відкритістю, прозорістю та демократичністю виборів народних депутатів.

Проте, після детального ознайомлення із документом стає цілком зрозуміло, що окремі його положення можуть мати повністю протилежний проголошеній меті ефект і насправді будуть використані для приховування фальсифікацій під час голосування та підрахунку голосів на виборчій дільниці.

Так, нині діюча редакція статті 2 закону передбачає, що застосування системи відеоспостереження є обов’язковим. Одразу на згадку приходить процес прийняття цієї норми, коли провладна партія на кожному кроці хвалилася цим технічним «ноу-хау», яке, за словами її представників, має забезпечити українцям абсолютно чесні та прозорі вибори. Відтоді не минуло й місяця, а та ж сама політична сила вже хоче внести зміни у прийнятий закон.

Зокрема, статтю, що стосується відеоспостереження, пропонується доповнити окремим пунктом. Згідно нього у тому разі, якщо немає технічної можливості забезпечити он-лайн передачу зображення з приміщення для голосування, то система відеоспостереження у такому приміщенні використовуватиметься лише для запису та зберігання відеоінформації. Фактично це положення робить неможливим виконання основного задекларованого завдання цієї системи – контролю за дотриманням виборчого законодавства в режимі реального часу. Автор законопроекту пояснює такі зміни тим, що в деяких населених пунктах України немає інтернет-звязку для он-лайн трансляції відео із веб-камер на дільницях.

Але на що ж в такому разі Верховна Рада нещодавно додатково виділила 1 мільярд гривень? Адже, його офіційним цільовим призначенням значилося «створення всіх потрібних технічних умов для передачі зображення та закупівля веб-камер».

Більше того, автор зазначеного законопроекту пропонує взагалі прибрати з закону   положення про можливість перегляду відеозображення на відповідному веб-сайті у мережі Інтернет. Після цієї норми остаточно зникає будь-яка логіка у ініціативі провладної більшості встановити веб-камери на дільницях. Так, спершу регіонали вирішили, що он-лайн трансляція із будь-якого куточка України можлива і виділили на це значну суму коштів, а потім просто передумали щось транслювати.

А от куди подівся виділений мільярд – лишається хіба що здогадуватися. Адже, на закупівлю камер для 34 тисяч виборчих дільниць з головою вистачить 34 мільйонів гривень. Доля решти коштів, а саме їхньої левової частки - 966 мільйонів гривень – нині невідома. Проте, легко можна спрогнозувати, що за кілька днів вони за «дивним збігом обставин» наповнять кишені нечистих на руку чиновників.