Держзакупівлі догори дригом

або Конкуренція впевнено зникає зі сфери держзакупівель

Сьогодні Держстат оприлюднив інформацію про результати держзакупівель 2012 року. Насправді ці офіційні цифри  – набагато більше, ніж банальний річний звіт, вони являються красномовним свідченням тієї тенденції, яка наразі склалась в системі держзакупівель.

 Так, у минулому році фактичні видатки за укладеними державою договорами для закупівлі товарів, робіт і послуг становили ні багато ні мало - 202,3 мільярда гривень. Але найголовнішою є не та кількість державних коштів, яка була частково витрачена на ті чи інші послуги та товари, а частково розкрадена чиновниками. У даній ситуації цікавою є структура закупівель в розрізі їх конкретних видів.

Так, із загальної суми видатків 137,2 мільярди гривень становили видатки по закупівлях в одного учасника, а за відкритими торгами лише 64 мільярди гривень. Тобто принцип конкурентності був дотриманий лише у третині проведених закупівель. І така тенденція не нова - неймовірне зростання закупівель в одного учасника спостерігалося ще в 2011 році – тоді ця сума становила 53 мільярди гривень. От і виходить, що по процедурі закупівель в одного учасника, яка має застосовуватися як виняток, в минулому році було сплачено вдвічі більше, аніж через відкриті торги.

Оцінку даній ситуації на початку року вже встигла дати Рахункова палата України, яка у своєму звіті наголосила, що вже з 2011 року поняття конкуренції як таке зникло зі сфери державних закупівель.

Досі саме завдяки здоровій ринковій конкуренції досягалася кінцева мета держзакупівлі – необхідний товар придбавався за мінімально можливою ціною, тобто відбувалася суттєва економія бюджетних коштів. Тепер же основні закупівлі здійснюються у одного учасника і ні про яку конкуренцію навіть мова не йде.

А от спричинили таку ситуацію останні зміни, що були внесені Верховною Радою минулого скликання до багатостраждального Закону "Про державні закупівлі" і які фактично спростили розтрату державних коштів. Зокрема, якщо раніше процедура закупівлі у одного учасника узгоджувалась із Мінекономрозвитку, яке видавало на зазначену оборудку окремий дозвіл, то зараз цього положення вже не існує – його просто прибрали із закону. Таким чином нині рішення щодо закупівлі у одного учасника держустанова приймає на власний розсуд та без жодних обґрунтувань.

 В цьому контексті необхідно згадати і про минулорічну ініціативу, яка остаточно загнала державні закупівлі в тінь. Так, 1 серпня Президент підписав закон, яким який було виведено всі державні та комунальні підприємства з-під тендерного законодавства. Результати таких ініціатив не забарилися. Адже в минулому році державні, казенні, комунальні підприємства, а також господарські товариств, в яких державна або комунальна частка акцій перевищує 50 відсотків, уклали договорів про закупівлю на загальну суму 163,3 мільярди гривень. Що саме купувалось за ці кошти, і скільки з них було вкрадено залишається хіба що здогадуватись.