Хай живе 32 квітня!

Чого нам очікувати від європейського очищення українських юридичних авгієвих конюшень…

Звичайно, що це повний абсурд, юридична безграмотність утримувати Ю. Тимошенко на нарах за саме тими звинуваченнями, які їй висунуті командою В. Януковича. І це лише зайвий раз доказує справедливість того однозначного висновку, що нинішній режим ЗЛОЧИННИЙ, позаяк він опирається на такі правоохоронні органи, для яких усе верховенство влади вкладається в одне конкретне і категоричне поняття: буде так як скаже Він. Як загадає Банкова.

 Немає ніяких сумнівів у тому, що кримінальна справа проти пані Тимошенко ганебно сфабрикована. Це ж треба так поспішати в виконанні злодійського замовлення, щоб заднім числом проставити в документах неіснуюче 31 квітня…

Тому пора весь нинішній владний режим називати іменем 31 квітня…
Адже це не просто не існуючий день донецького абсурду. Це політична доба нісенітниці, глупства, межигірського безглуздя.

Однак за цією зрадницькою казуїстикою ясно проглядається страшний виконавський  механізм – ГУЛАГа 2010. Із карних пройдисвітів прокуратури, які в традиціях гріхопам’ятного 37-го завжди готові на замовлення швидко-криво буквально з багна зліпити кримінал на будь-кого, лиш би було високе повеління. Зі "смикобровних" потвор у мантіях, які весь процес ведуть за СМСкомандами.  Котрі, впевнений, судові рішення і постанови отримують в електронному варіанті з котрогось із Печерських пагорбів. Залишається лише у вигляді райської папуги озвучити в залі все підготовлене "на горі".
(А смикання трапляються як у всьому театрі абсурду, адже для того, щоб ляльки рухались, "розмовляли", їх потрібно відповідно сіпати). Бог, як відомо, мітить шельму.

Але чи переслідуваний ангел піддався репресіям, залетів на нари?

Для мене немає ніяких сумнівів в тому, що колишній глава уряду Ю. Тимошенко при "утрясанні" газових угод здала всіх нас за якусь свою конкретну персональну вигоду (вона відома лише одному В.Путіну), всю Україну оптом спровадила в газове ярмо Росії. Думаю, що сусіда зумисне, для замилювання "баків" українцям поступився вигодами для України в ціні лише 2009 року, давши команду Газпрому реалізовувати блакитне паливо в межах майже 230 доларів США за тисячу кубометрів.

Це для того, щоб ясна пані мала змогу пропіарити себе, свою Водохрещенську перемогу в Москві (підписання угод відбувалося 19 січня 2009 р.).  А далі?

Далі те, що маємо нині. Україна в газовому ярмі, яке виявилося найважчим, найскрутнішим серед усіх країн Європи. З кабальним зобов’язанням щорічно купувати стільки диму сибірських родовищ, скільки нам взагалі й не потрібно. І з драконівською умовою: якщо не вибираєш норми газу, плати за весь передбачений роком гурт, а окрім того, ще й захмарні штрафні санкції.
Оце, власне, й вся перемога Ю. Тимошенко в Москві 2009. Це так вона любить Україну і кожного з нас. Це так вона подбала і про нинішні, і прийдешні покоління українців. Ви ж тільки прислухайтесь до її медових пісень. Є, мабуть, від чого співати…

Саме через це вона, думаю, немає офіційно ні житла, ні будь-яких прибутків. У котрійсь із декларацій якось вказувалося, що на рахунку в банку у пані Тимошенко є лише 900 гривень. Це трішки більше 110 доларів США. Невже іще не потратила?

Справді, найкозирніший український бомж!

Прийшовши до влади, команда В. Януковича, друзі його олігархи, напевне ж, значно більше знали ніж ми нині з вами, друзі мої читачі, з детальних подробиць газових угод, укладених в Йорданську ніч у Москві 2009-го. Можливо, навіть і те, які і в яку корзину складалися яйця прибутку від тих змовок. А донецькі, звичайно ж, не вайлуватий пасічник Ющенко, якому можна навіть не показати оригіналів укладених від імені України угод. Послати навіть "нафік"…

Так народилася зловтішна кримінальна справа імені 31 квітня.
"Донецькі пацани" точно знали, що винна Вона, що прихопила по повній програмі немовби та сердяга Сонька золота ручка. А ось документально обґрунтувати все, довести факт провини…

Отже, чи полінилися, чи забули мозки ввімкнути. А швидше за все, просто не навчені цьому - докопуватись до істини, обґрунтовувати все документально, відповідно до букви Закону. Зробили все як завжди - на хапок. Добре хоч не позначили документи 32-им квітня. Звикли, що який кому гріх придумають, лайном примажуть, той із тим і сідає за грати. Уже не відмиється. Бо існує правоохоронний синдикат: що в прокуратурі загадали, то  суд проштампує…

А тут виявилося, що це занадто мало – виставити щільні кордони міліції проти навіжених прикуплених бабок під судом, обмежити доступ до судової зали громадян, заборонити фото- і звукофікацію процесу ЗМІ.

Нинішній світ, як писав канадський філософ і теоретик розвитку масмедіа Маршалл Маклюен, "глобальне село", в якому всі про все знають. Особливо ж тоді, коли це стосується не рядових людей і тих, котрі не афішують свої родинні корені.

Одне слово, бригада В. Януковича на європейській магістралі зі справою Ю. Тимошенко, либонь, злетіла в глибокий кювет. Європа вирішила почистити українські юридичні авгієві конюшні на виду в усього світу.

Одне слово, два неповних місяці сидіння Юлії Володимирівни на нарах СІЗО №13 уже зробило її трішки Нельсоном Манделою. Але процес піднесення героїні газових угод 2009 до світових захмарних висот на цьому не зупинився. Навпаки, він тільки набирає обертів. Позаяк на наступному тижні Верховна Ради України буде підганяти вітчизняне законодавство під персональну свободу Ю. Тимошенко.  Кажуть, у сесійного ПРсемафорника Чечетова вже навіть рука свербить, щоб якнайшвидше дати позитивний щодо цього  сигнал…

Іще веселішою обіцяє бути своєрідна, дещо навіть "артеківська" картинка зі Страсбургу. В Європарламенті має відбутися виступ на захист ув’язненої матері дочки Ю. Тимошенко – Євгенії Карр.

Думаю, що це безпрецедентна акція з публічного розтирання в порошок юридичного невігластва донецьких з уією генпрокурорівською верхівкою. Шкода, що в Юлії Володимирівни немає онуків, адже вільною залишається ще трибуна ООН…

Але чи радіти нам усьому цьому? А чи сумувати з цього приводу?

Адже факт, що в Україні входить до найвищої стадії боротьба двох могутніх ворогуючих багатійських кланів – В. Януковича і Ю. Тимошенко. Олігархічних кланів. За природою своєю злочинних, оскільки наживаються вони на українському народові, якого відверто мають за бидло.

Коли пани б’ються,  то чуби тріщать у мужиків. Щоб не було цього треба, гадаю, послати до біса обидві ці злочинні бригади.  Відхреститися від їх підтримки у пресі, а особливо на виборах. Інакше наша держава ніколи не вибереться з інтриг, прокурорсько-судових замовних процесів… Не стане правовою державою.

Наступна влада в Україні має бути українською. Не олігархічною. Думаймо, як добитися цього…

Тому, хай живе без ПРиБЮТівське 32 квітня!