Навіщо українофобам законодавчий захист колорадських жуків?

Прочитав у московській пресі і подивувався…

Виявляється, голова Держдуми РФ Борис Гризлов виступає за прийняття закону про обов'язковість російської мови для мігрантів, які розраховують на роботу в Росії.

 Про це повідомила  прес-служба партії влади "Єдина Росія"

"Тільки після тестування людина може розраховувати на роботу в нашій країні", - сказав спікер Держдуми. Він заявив, що "близько 10% населення Росії становлять мігранти, які до нас приїжджають, заради заробітку. Я вважаю, що прийшла пора прийняти закон про обов'язковість російської мови для того, щоб, в'їжджаючи до Росії, отримати право на роботу", - зазначив Гризлов.

"Тільки знаючи російську мову можна, по-перше, почитати наші закони і бути правослухняними і захищеними громадянами, тому що закон нас не тільки зобов'язує, а й захищає", - підкреслив Гризлов.

"Тому думаю, що така ініціатива буде втілена в проект закону про обов'язковість знання російської мови", - підсумував він.

А що б заспівали ці рятівники в друзки розсипаної ще недавно існуючої імперії, якби ті ж таки остарбайтери почали у них під носом створювати якийсь свій пресловутий киргизький чи таджицький "світ" (про український вже й зовсім не згадую, аби не збудити неймовірний ґвалт у стані українофобів)?

Я вже зовсім мовчу про те, що коли вожді правлячої російської партії влади погано почуваються за умови, коли чорнороби Москви і її околиць не знають значення слів "ніз-зя", "пшол вон!", то якби вони, приміром, почувалися, якби в їхній державі значна частина чиновників перестала послуговуватися "великим і могучим". Нині, погодьтеся, більш перспективною, модною є, приміром, та ж таки англійська.

На крайній випадок діловий світ добре володіє французькою, німецькою мовами. В моду входить, швидше навіть вривається  китайська…
Що б тоді заспівали пани з Рубльовки?

Невже й надалі б так активно і завзято інспірували колотнечу в Україні на мовному ґрунті, заохочуючи до активних дій сумнозвісну нашу "п’яту колону", гвардійців українофобів? Чи б провокували нині діючу владу до братовбивчого проштовхування російської мови в ранг другої державної, а якщо по великому рахунку, то пануючої в Україні?

350 років Росія поспіль вогнем і кинджалом, тюрмами та засланнями викорчовувала мову і дух українства на берегах Дніпра. Тільки неповних вісімнадцять літ після обвалу кривавого Союзу, з його страхітливим Голодомором, мали українці віддушину для побудови своєї держави.

Одне покоління із десятків! Це як маленька відлига в пору безпросвітних життєвбивчих заморозків…

Нині через повальне зрадництво донецькими (є така манкуртівська пошесть) українства, нашого віковічного вільного козацького духу, мови донецькими (є така манкуртівська пошесть), Москва знову нагинає Україну до принизливого "прінуждєнія" до начебто братньої любові, вірнопідданства. Перетворює нинішню владу в нову окупаційну для свого народу.

І тому не вгамуються зайди, які відверто працюючи в українській державній владі, знову й знову проштовхують у парламенті законопроект буцімто на підтримку регіональних мов, а насправді про надання статусу російській - другої державної.

Усе це є не що інше, як уже котра відверта і нахабна спроба перекрити кисень для мови титульної нації.

Як на мене, ці потуги українофобів схожі на те, щоб у якийсь спосіб змусити український парламент прийняти закон про  законодавчий захист… колорадських жуків.

Ці бридливі потвори нині повсюдно повзають  під ногами, по стінах, забираються в ці осінні дні навіть на кухні та під ковдри…

Щось подібне доводиться бачити, коли підходиш до розлогів кіосків періодики, книгарень – переважна більшість газет, журналів, книжок видані російською. Ввімкнеш радіо, телебачення – только речь… І лише зрідка проб’ється затиснене слово  мови…

Абсолютна експанція!

Кого ж тут, запитується, треба рятувати, захищати, підтримувати?

Невже, даруйте, ненависного шкідника колорадського жука?