Що у попа на язиці, те в політиків у планах?
Уявіть собі ситуацію. Ви прийшли за благословенням до попа, а священик, і оком не змигнувши, вас вельми серйозно запитує:
- Ви за кого на останніх президентських виборах голосували?
Чесній людині у храмі збрехати, що свідомо зажити смертного гріха. Ви ж чесно і кажете, мовляв, не за Януковича.
Далі – пряма мова:
"За кого голосував? За Ющенка? - пішов без благословення. Подякуй, що не прокляну".
А слова ці належать не будь-кому, а митрополиту Одеському та Ізмаїльському Аґафанґелу.
Так, принаймні, подає це відома російська столична радіостанція "Ехо Москви".
Що відповісти цьому химернику у рясі?
Нагадати, що в Україні церква відділена від церкви. Але ж хіба ж він прислухається, уявивши себе замало не тим, хто ухопив Бога за бороду?
Тому, мабуть, варто усмак плюнути в жирну його пику. Нехай оближеться шалений. Бо ж він, дідько московський у реверанді, не боїться Бога таке казати, бути відвертою і нахабною служкою московської церкви, шаманом Партії регіонів у святому храмі. Господь вас почує і неодмінно виправдає, підтримає. Адже ви намагаєтесь оброзумити, наставити на путь істинний богогхульника, з якого він явно зійшов. Божий храм не місце для політичних розбірок, та ще ж при його попівському обладунку. Так учиняють лише цинічні хулігани...
Бо де ж його доброта, смиренність, скромність, якими повинні відзначатися відповідно до Святого Письма, служителі Богу? Нарешті, банальна людська толерантність…
Чому може навчити такий «пастир»? Тільки злобі, ворожнечі. Такі слова, сказані до його особистих політичних опонентів під церковними банями, є не що інше, як розпалювання міжконфесійної ворожнечі. А це, як відомо, серйозно повинно каратися законом.
Хто ж він є, цей явний провокатор у церковній рясі?
У миру - Олексій Михайлович Саввин. Народився 2 вересня 1938 року в селі Бурдино Тербунського району Липецької області (Росія). Протягом 1958-1960 років навчався в Київській духовній семінарії, з 1960 до 1962 - в Одеській. З 1962 року навчався в Московській духовній академії, яку закінчив 1966 року зі ступенем кандидата богослов'я за наукову роботу: «Ідея спокути у давніх язичницьких народів і в старозавітній релігії». У квітні 1965 року був зарахований до числа братії Московської Троїце-Сергієвої Лаври, прийняв чернечий постриг з ім'ям Агафангел.
Служив переважно в Україні. 15 травня 1990 року обраний народним депутатом Верховної Ради Української РСР. Відзначався особливим радикалізмом щодо збереження СРСР. Багатьом запам’ятався, мабуть, тим, що активно агітував за обрання першого секретаря ЦК КПУ Володимира Івашка на пост голови Верховної Ради України.
Рішенням Священного Синоду Української православної церкви від 7 серпня 1991 року призначений митрополитом Івано-Франківським і Коломийським. Митрополит Аґафанґел тоді відмовився їхати до Івано-Франківська, тому подав прохання почислити його на покій, яке було задоволено Синодом 7 вересня 1991 року.
Після Архієрейського собору РПЦ, який відмовився надавати Українській православній церкві автокефалію, 30 квітня 1992 року, у Житомирі, митрополит Аґафанґел очолив зібрання представників духовенства, монастирів, братств і вірян за вірність московській церкві. Тоді ж його було знову повернуто на церковну службі. Москві.
Ось уже дев’ятнадцять років Аґафанґел колотить світом, сіє враже насіння в Одесі. Але то до чого він договорився тепер, либонь, не вкладається ні в які Божі рамки.
Ну, насамперед, із 2007 року цей церковний діяч обирається до Одеської обласної ради. Він фанат Партії регіонів, активний поборник безберегого зближення з Росією, а якщо точніше, то повернення всього в береги колишнього СРСР. Великому Союзу цей ексцентрик із хрестом на животі співає асани і вдень, і вночі…
Між іншим, тій державі, яка втопила в попівській крові власну церкву. Із священослужителів вижили тільки ті, хто підпільно був на офіцерських посадах у КДБ. Хто здавав і своїх церковних діячів, і прихожан...
Чи не звідси, бува, коріння нинішнього заповзятого у своїй злобі до українства одеського священика?
До речі, навіть у Путіна немає такого, аби попи у рясах керували партосерадками… Отже, Партія регіонів тут просунулася дал-л-леко вперед…
Що собою наяву уявляє одеський піп, явно помішаний на своїй любові до СРСР, до Москви, до «руського міра» розповів у прямому ефірі радіостанції «Ехо Москви» її головний редактор Олексій Венедиктов. Він нещодавно побував в Одесі і зустрівся з митрополитом Аґафанґелом.
Найбільше, що вразило московського журналіста, це заява 73-літнього одесько-московського попа Саввина про те, що він з надією і вірою в голосі каже, мовляв, Львів – це українська Чечня.
Схоже, одеському Гапону вже привиділися Карпати в вогні братовбивчої війни. І це, підкреслю, стверджує один із керівників депутатської фракції Партії регіонів в обласній раді. Партії влади. Он, який, виходить, далекосяжний план ставився перед тими, хто виїздив 9 травня ц.р. з Одеси на червонопрапорний ґешефт до Львова. Ось який підтекст закладається в те, щоб російські та українські комуністи 22 червня вчинили новий марш-кидок до міста Лева. Перетворити наш західний форпост надійного українства у заграву братовбивчого кровопролиття.
Що це, скажіть, як не явна, відверта провокація? Розпалювання міжнаціональної і міжконфесійної ворожнечі? І чи є Служба безпеки в Україні?
Якщо вже це на язику у попа, значить такий страхітливий план розвалу уже точно існує.
І Бога ж не боїться проповідувати таке. Хто про подібне може мріяти, говорити - тільки , даруйте за справедливу різкість у висвловлюванні - Іуда з хрестом на пузі…
Далі пропоную без моїх коментарів вдуматися в те, що сказав головний редактор «Еха Москви» у прямому ефірі про своє спілкування з одеським попом. (Це ви можете залюбки почитати і послухати на сайті російської радіостанції.)
"Ми з ним говорили про українську автокефальну церкву, самостійну, і він сказав: навіть якщо вся Церква буде за те, щоб стати самостійною, я буду проти - навіть якщо Собор вирішить. Він, до речі, є членом Святішого синоду РПЦ Московського патріархату", - заявив Венедиктов.
"Він (митрополит) критикує слабкість президента Януковича зі словами, що президент має вести жорсткішу політику щодо "помаранчевих", має виконувати своє передвиборні обіцянки, "наша спільна батьківщина - СРСР" - дослівно з його дозволу передаю. Я не брав інтерв'ю, ми розмовляли за обідом дуже довго, дві з половиною години", - розповів журналіст.
"Я зрозумів, що правішою за нього є стінка. А це важливо, тому що він дуже авторитетна людина. От якщо він виведе людей на площу - він виведе. З будь-якого питання. Його побоюються й президент і губернатор. Це людина з непохитними принципами й з величезною харизмою. Просто треба розуміти, - думаю, що перемога "Партії регіонів" в Одеській області абсолютно точно і його заслуга", - вважає Венедиктов.
"Він - прихильник "Партії регіонів", але не підлаштовується під Януковича, не каже, що "Янукович - наш національної лідер", як скаже, так і буде", - у той же час зазначив журналіст.
"Розповідали, що коли до нього приходили - він же ще службу веде, незважаючи на 73 роки, - підходили до нього парафіяни за благословенням, він запитував: "За кого голосував? За Ющенка? - пішов без благословення. Подякуй, що не прокляну". Це я не чутки розповідаю, а розповідаю те, що розповідав він", - здивовано казав Олексій Венедиктов.
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.