Провал операції "Ю" і перспективи іншого "Ю"...
Думаю, що пані Тимошенко вчора горіла бажанням, аби її, так би мовити, трішки все таки причинили. Не багато. Ну, бодай краєчок куценького подолу. Аби хоч би спробували, приміром, провести до автозаку для поїздки до знаменитого Печерського суду на побачення з суддею Бортницькою. Тією самою новаторкою, яка проштампувала буквально заочно (на пред’явника) рішення про те, що Ю. Тимошенко негідниця, бачите, не виконує розпорядження слідчого, без запрошень являється на телеканали, вводить у переляк пані Богословську...
Якби такий план зверхників у погонах матеріалізувався бодай на сотню кроків, тоді б, мабуть, усе закрутилося-закучерявилося. Певне б, насамперед, добряче постраждав шикарний БМВ народного депутата В. Ар’єва, який перекрив дорогу для виїзду/в’їзду до головного слідчого управління генпрокуратури. Але, звісно, суть не в ньому.
Що там один БМВ для революції!
На кону, коли хочете, життя української нації. Владу узурпувала окупаційна – бандитська влада і вона чинить жахливу розправу. Сотні людей за політичними звинуваченнями томляться в ув’язненнях. Починаючи з екс-міністра внутрішніх справ Юрія Луценка і тими людьми, які не хочуть бачити в своїй країні пам’ятники і погруддя людожера Сталіна, поклонятися червоним прапорам тоталітарного минулого, за яким стоять смерті мільйонів українців. Тими, які у Львові виступили проти шабашу, доставлених під прикриттям певних служб розпалювачів міжнаціональної ворожнечі.
Лють мас закипає і без спалахів на сонці! Так донецькі достали...
Учора українофобська влада, сама того не розуміючи, проклала бікфордів шнур до арсеналу гніву. І навіть вогненний сірник піднесла для підпалу.
Але хтось із печерської гори (певне, Банкової) заждав негайно потушити вогник на Подолі, уяснивши чим усе може скінчитися. Гадаю, що на екстремала із запальничкою, генерала генпрокуратури Р. Кузьміна хтось добряче нагримав, коли він прожогом, немовби укушений, вискочив із приміщення генпрокуратури, аби пройти-промчати мимо журналістів, вислухати слова лайливого натовпу навздогін і сказати лише одну-єдину фразу: мовляв, Тимошенко буде відпущена додому…
Увесь променаж пана Кузьміна під прицілом теле- і аудіо апаратури, поливання брудом із юрмища прихильників БЮТу, був зроблений лише для виголошення цього сакрального виразу. А в ньому все – і переляк влади перед вулицею, і небувала досі тривога багатьох політиків у Європі та США за долю України, яка потрапила до рух моральних дегенератів. І, насамперед, наростання гніву проти влади у критичних розмірах…
Переконаний, що передостанній вівторок травня це перша відчутна перемога всієї опозиції перед владою.
І це не закінчення. Адже уже нинішньої п’ятниці, 27 травня, о 10-тій 30-ть початок судового процесу проти Юрія Луценка.
А що, коли перед судом стане двадцять дрантивих автомобілів опозиції. Як тоді вивозити полоненика? Невже гелікоптером Януковича?
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.