Якщо сценарій кінця світу невідомий, то розвалу України наяву...

До МУтного союзу на волов'язі

Як ви гадаєте, чому завершивши візит до Індії, глава української держави цими днями враз непередбачуване полетів до Азербайджану? Невже хтось може повірити в те, що він і справді так клопітно, перебуваючи під небесами, раптово перейнявся турботами енергоносіїв?

 Наш мудрий хазяїн, як здається мені, потрапив до того специфічного цейтноту, коли замороки так обсіли його густо, що й не хочеться повертатися до рідного обійстя…

І справді. Під кінець третього року владарювання донецьких, ситуація в Україні склалася майже катастрофічна. Почалися затримки з виплатою зарплати для різних категорій працівників держустанов, насамперед, учителів, медиків. Бездарно зверстаний бюджет-2013 буквально поклав на лопатки місцеве самоврядування. Залишилися без фінансової підтримки такі крупні міста, як Київ. Ні копійки не виділено асигнувань для підтримки важко хворих людей, які ні дня не можуть обходитись без ліків. Невже 2013-ий стане роком суцільних смертей, у тому числі й безнадійно хворих дітей?

Ні копійки не виділено на будівництво житла для військових…

За таке бездарне управління економікою Кабмін М. Азарова потрібно судити. Добитися того, щоб нажиті ним і його міністрами мільйони на чиновницьких постах були поверненні народу.

Що ж робить глава держави? Він, начебто відправивши пана Азарова у відставку, тут же знову пропонує парламенту утвердити його кандидатуру в якості нового глави уряду.

Напевне, для того, щоб добив економіку держави до повного кінця, під фантасмагоричні тиради про якесь "покращення"…

Усе змахує на те, що на Банковій почалася агонія.

І не дивно.

Як свідчать окремі джерела, Кремль припер В. Януковича в останні дні так до одвірка, що йому, хоч залишайся пастухом слонів в Індії, чи хоч би просися у різноробочі на бурову вишку в Каспійському морі…

Як активно пишуть ЗМІ, московський збирач уламків СРСР вимагає від українського царедворця негайно працевлаштувати його дорогого кума – Віктора Медведчука. Бо цим, як відомо, займалася свого часу пані Тимошенко, але справу так і не довела до кінця. Ось уже майже три роки плете різні словесні мережева і пан Янукович, а кум все на тих же бобах. Проїдає зарплату дружини…

А тут така чудова нагода для здійснення задуму – Україна залишилася без Кабміну. Бери й призначай на вакантну посаду, у тебе ж є усі повноваження для цього.

Але на Банковій добре розуміють, що ти лишень відкрий кватирку, пусти голубка сизокрилого до палацу, тим самим поселиш собі під кріслом справжнього алігатора. Завтра він тебе й проковтне разом із президентською булавою…

І не дарма ось уже декілька місяців підряд пан Медведчук на сторінках українських Інтернет видань (читайте тут) замало не щодня виступає з пропагандистськими статтями щодо необхідності негайного вступу України до Митного (дехто його називає МУтним) союзу. Ще одна тема, судячи з тих же публікацій, хвилює пана Медведчука – проведення в нашій державі референдуму.

Не даремне ж ручний парламент попереднього скликання, буквально під завісу своєї роботи склепав закон про плебісцит. Можна лише здогадуватися, хто його був справжнім творцем і автором.

Проаналізувавши ці блоги пана юриста, не важко вирахувати, здогадатися, що саме через цей фланг – вступ до Митного союзу, проведення всенародного референдуму із цього питання буде здійснюватися наступ на закабалення України, перетворення її в сателіта Москви. Як і те, хто конкретно відповідатиме за цю роботу.

Але для здійснення її, фахівцю потрібна відповідна посада в Киеві. Високий державний статус. Приміром, не нижче рівня віце-прем’єр-міністра. Ну, хоч би там із зовнішньо інтеграційних процесів.

Зрозуміло, що приставку "європейських" сюди аж ніяк не можна приклеювати, позаяк якщо вже прямувати до Євразії, то це явно не прошкувати до Брюсселю.  Виходить точно, як у тій грайливій дитячій казці: ліворуч підеш – до темного лісу забредеш, а якщо вправо відважишся – у паризькій Сені скупаєшся…

Словом, так склалося, що якраз друга половина цьогорічного грудня, на котру, як відомо, хтось-десь запланував кінець світу, може стати фазою активних дій щодо позбавлення України її суверенітету і державності. Адже, як стало відомо, 17-18 грудня в Москві має відбутися підписання українською стороною угод під білими прапорами нової державної поразки за часів правління В. Януковича  щодо начебто часткового входження України до Мутного союзу.

До речі, цей безтолковий вираз "приєднатися до Митного союзу частково" майже щоденно, як мантра, звучить за різних публічних обставин із вуст глави держави, як від людини, котру мовбито загнали до глухого кута. Вимовляється, як виправдання безглуздої ситуації.

Але ж хіба не зрозуміло, що змагатися з наперсточниками – порожня затія. Неодмінно програєш. На це, либонь, і розраховують у білокам’яній…

Тоді, де ж та наша доблесна парламентська опозиція? Можливо, людині (маю на увазі ВФЯ) й справді погано, загнали її кремлівські ділки на слизьке, вчиняють відверте рейдерство щодо України. А з Азарова, який порадник і рятівник? Ну, точно такий самий, як із пані І. Акімової.

Чи не варто було б у таому разі лідерам опозицї напряму запитати в глави держави, що за необхідність така гонить нашу незалежну країну ставати в одне ярмо з диктаторським режимом Білорусі, Казахстану, де без попередження розстрілюють демонстрації робітників, які виходять відстоювати свої права, Росії, котра без кінця і краю воює зі своїм народом на Кавказі…

Якщо конкретного сценарію кінця світу, про який так багато останнім часом написано і сказано у ЗМІ, начебто немає, то план розвалу, закабалення України, перетворення її в сателіта нової імперії точно існує. Хто ж його зірве, щоб держава наша й далі залишалася суверенною і незалежною країною?