Прикрутіть мегафон О-опозиції!

Наболіло...

Ну, що, друзі, прийшла, мабуть, пора вітати переможців виборів. І золоті значки вже готові спалахнути на лацканах піджаків, а круті депутатські посвідчення переможно впасти до шовкових кишень побіля сердець обранців. Ось тільки як цю всенародну ганьбу пережити нашому народу.

 Знову вийшло, вже в  котре за одним і тим самим гнилим сценарієм: люди голосували за одних, а правити в парламенті мають зовсім інші. Тому виходить, що всі ці вибори з бюлетенями і урнами для голосування, показні підрахунки голосів, мільярд гривень із бюджету на встановлення відеокамер із протидії порушень волевиявлення громадян - немовби насмішка над здоровим глуздом нації. Як наказали вгорі – такі й цифри вивели у підсумковому  протоколі окружні виборчі комісії. А де не виходило миром, декому погладили ребра…

Я ось, приміром, не можу ніяк зрозуміти, як могло статися так, що у 66 виборчому окрузі (Малин Житомирської області) переможцем 28 жовтня вийшов сумновідомий творець законопроекту з повернення до Кримінального кодексу статті про наклеп. Еге ж, колишній заступник пана Черновецького - В. Журавський.

Невже ж бо полісяни так несподівано полюбили правлячу партію і її представника? За які такі заслуги? Чи, можливо, знайшлися якісь інші, ймовірно, й підкилимні сили, котрі повернули барабан депутатської лотереї в інший бік?

 Не далі, як 2 листопада ц.р. регіональна і центральна преса поспіль вибухнула сенсаційним повідомленням. Мовляв,  за статистикою ЦВКа, на дільницях 66 округу виявлено на 2509  (!) бюлетенів більше, ніж за тією ж статистикою видано виборцям. (Читайте тут.) 

 І що ж?

Підозріле мовчання ягнят триває й по сьогодні.

До таких я передусім зараховую нашу доблесну О-опозицію. Бо саме її представник складав конкуренцію п. Журавському в окрузі. Супротивником виявився до того ж таки нині діючий народний депутат від фракції БЮТ-Батьківщина Є. Добряк.

Чим же викликане таке затяжне, і, без сумніву, підозріле тримання язика за зубами. Вдумайтесь лишень у цифри і факти. За Журавського (як свідчить сайт ЦВК) начебто віддали голоси 24 964 виборці, а за Є. Добряка – 21 823. А ось фальшивими, додатково вкинутими однозначно є 2 509 бюлетенів. І  це тільки ті, що вдалося виявити випадково, а скільки їх було таких липових насправді?

Чому ж мовчить О-опозиція?

Мабуть, тому, що й тут вона виявилася безпорадна, безпомічна, як і на інших виборчих округах. А особливо ж у Центральній виборчій комісії. Здаючи там на поверхах один за одним округи без бою. При чому, в таких ситуаціях, коли всі аргументи свідчили за те, що йде масове, відверте глумління над Конституцією України, іноді навіть над здоровим глуздом.

Але хто ж вступиться за людей, які віч-на-віч на місцях залишилися перед розперезаним «Беркутом» із сльозогінним газом у рукавах, безпардонним свавіллям продажних судів у мантіях. Перед нахабністю і хамством чиновників, яких, буцімто як на замовлення, саме в ці дні публічно зобов’язали більше не лаятися.  І справді, безглуздішої насмішки над народом не придумаєш!

Це все одно, якби видати указ про те, щоб після одинадцятої вечора в обійстях селян ніщо не м’явкало, не гавкало і не мукало.

Вибори чітко і однозначно показали: влада в стократ переграла О-опозицію. Задуривши, насамперед її тим, аби БЮТ поспіль із нею проголосував за право обрання половини складу Верховної Ради нової каденції в мажоритарних округах. Відтак, О-опозиція виявилася на виборах у ролі гостя-невільника: де посадять, там і маєш смирно сидіти…

А панова ласка, відомо, як нічна пастка.

У штабі О-опозиції не додумалися до того, щоб на період виборів, приміром, створити групи волонтерів із числа юристів, журналістів, аналітиків, котрих безліч готових прийти на поміч. Тільки гукни!

Аби під час виборів надавати своїм симпатикам кваліфіковану допомогу в оперативній підготовці необхідних документів, комунікативної інформації головним дійовим особам і ЗМІ. Котрі б блискавично реагували на протиправні дії влади на округах, надаючи необхідну фахову підтримку, наприклад, представнику політичної сили в ЦВК. Адже, відомо, що Р. Князевич не раз у ці дні самотужки не міг справитися з обсягом роботи: порушення були масовими. Про це він неодноразово скаржився журналістам, як зробив це і в чергове для «Української правди» тут. 

Чути про  цей безлад – це вдесяте поспіль переконуватися в тому, що ті, хто раз по раз програють у двобої з владою, і при цьому не роблять ніяких висновків із гірких попередніх уроків. Позаяк уже я, приміром, у котре пишу про сотні волонтерів, яких необхідно залучати до роботи  в «політичні жнива», але реакції – нуль.

Запитаєте чому?

В О-опозиції, на жаль, міцно діє принцип: усе робить, за всіх усе вирішує, всіх перемагає лише Вона.

Так, ЇЇ нині немає на капітанському містку, тоді все ухвалюють Вони – групка лідерів, тих, хто залишився на керівних бастіонах. Самотужки упираються на галерах, без нікого. Зате бездарно і все гірше та гірше…

Як на мене, то це вельми сіра і навіть нерозумна політика. Результатом її стало те, що ви ж, напевне, чули, як в унісон ЮВТ новий лідер, зриваючись на фальцет, нещодавно і раз, і вдруге у парламенті кричав: «Закон про мови вони не приймуть! Не дамо!» А що насправді вийшло? Точнісінько так, як і на нинішніх виборах…

Чи давно повсюдно ми чули, замало не на кожній сосні та березі бачили лозунги: «Ми їх зупинимо!»

Тепер отримали хлопці броньовані мандати недоторканності, вже, як бачите, й забули, що нещодавно погрожували «обнулити» нову Верховну Раду». Проблеми з таких округів, як 66, їх, схоже, уже печуть так, мовби місячний промінь…

Їм навіть байдуже, що їхній лідер уже 15-добу голодує на знак протесту проти масових фальсифікацій влади на виборах. У той  час,   коли вони святкують пірову перемогу…

Тому, так і хочеться у відповідь гукнути: "Прикрутіть мегафон О-опозиції! Їхні нинішні лідери думають тільки про себе особисто!"

Новим і яскравим доказом цього став вечірній, у понеділок, 12 листопада, безбарвний мітинг під  ЦВК, котрий переконливо засвідчив: опозиція всі витівки влади успішно проковтнула. (Читайте про це тут.)

Це після того, зазначу,  коли ще недавно на всіх поворотах  вони кричали: будемо боротися за кожен голос!

А побачили свої прізвища в списку нових депутатів і заспокоїлися.

Насправді доборолися до того, що навіть не можуть чітко нині сказати: а на скількох же округах перемогу у них украла влада. На п’яти, чи на семи?

Тому вся надія лише на «СВОБОДУ»!