Савік Шустер закриває свій проект в Україні…

Несподівана зустріч на нічній дорозі...

Сталося так, що вчора пізно ввечері ми із товаришем поверталися з іменин і він на вулиці Льва Толстого столиці ненароком в’їхав у стоп-сигнал респектабельного БМВ, котре рухалося попереду. Авангардне авто різко загальмувало, а мій візниця упіймав ґаву. 

- О, Боже мій, о, Боже мій! - зарепетував приятель за кермом. – Усе - я в прострації…

Із передньої підбитої каравели вискочила розлючена баришня. Кинулася до мого фурмана. Зчинився лемент на всю вулицю. Я теж вибрався з нашого "Москвича". Аби хоч якось підтримати мого шкільного товариша.

Коли, дивлюся, з переднього авто теж підтягається підмога. Я буквально не повірив очам своїм – це був Савік Шустер.

Ми познайомились із ним, коли він тільки прибув до Києва, запускав свій пілотний проект, здається, ще на ICTV. На згадку про цю подію у мене навіть залишилася світлина тієї пори. Ось вона..

Пригляньтеся, будь ласка: на величезному екрані, в центрі знімка, ми сидимо поруч із Ганною Герман. Ще тодішньою, коли вона була в опозиції до діючої влади і не займала посади неофіційної начальниці над Шустером. Як бачите, навіть уміла усміхатися. Та й із виду була ще не така фарбована і не така багата…

Я ж тієї миті, якої нас вивели на екран, якраз саме роблю цей знімок, котрий ви бачите на фото. Даруйте, за цей словесний викрутас, але саме так насправді все було.

Савік теж тоді ще був бідний, ходив у подертих джинсах. Он він каблучиться побіля мікрофона, розказуючи про те, де кому стояти і як відбуватиметься перший прогін передачі.

- Ладно, - каже мені Шустер, беручи за лікоть, - мы не водители, мы не были за рулем, потому не будем встревать в спор шофёров. Отойдем на тротуар.

Сходимо з дороги.

- Моя жена такая наездница, что в нее подобные конфликты, как этот, бывают часто. Разберутся без нас… А я как чувствовал, перед этим сказал ей: "Не гони". Она резко ударила по тормозам и остановилась. И здесь – тарах… Жена как заорет: "Ты виноват. Я из-за тебя нажала на тормоза." Но я ведь только попросил ехать тише…

Від ексцесу у розмові поволеньки переходимо до журналістики.

- Как тебе мои передачи? – враз запитує мій несподіваний вечірній зустрічний.

- Усе б добре, якби у студії не було церберів та чорноротих. Таке вже буває верзуть, на голову не налазить. І досить часто складається враження, що це не ти там головний розпорядник, ведучий…

Савік кривиться, його неголене обличчя геть бридиться. Схоже, зовсім не розраховував таке почути. Але дурити колегу не можу: так воно є насправді. Хіба ж не так?

- Ну и Бог с ним, - враз каже Шустер. – Жаль, что на такой грустной ноте приходится заканчивать проект в Украине…

- Та ти що? – виривається у мене. – Як закінчувати?

- Видиш, уже проговорился тебе. А дал себе слово, что никому не скажу. Впрочем, пусть так и будет как есть. Только, пожалуйста, никому – ни слова…

Я завмер в очікуванні…

- Возвращаюсь в Москву, на НТВ…

- Та невже. Там же ж…

- А что, там тепер стало несколько посвободнее. Порой и более открыто, чем здесь. Ты не смотришь их выпуски? Например, проект "Честный понедельник" с Сергеем Минаевым…

- Чому ж, обов’язково дивлюся пізно ввечері, щопонеділка. Якраз вони такі тепер гострі роблять передачі, що аж не віриться. За в’їдливістю, відвертістю не гірші за наших. Кращих часів…

- Времена, как видишь, меняются. Да потом, мне просто надоели эти все согласования на Банковой. Нужно непременно утрясти, какую тему обсудить, кого от оппозиции пригласить. Того не хотят, другого и на пушечный выстрел к прямому эфиру не подпускай… Дурдом… А эти бессменные дирижеры в юбках. Как красные комиссары. То ли Герман, то ли Германовна. И всех во время передачи обязательно сто раз перебьют, слова не дадут никому сказать, всех перекричат. Вот завтра провожу последнюю передачу – и do widzenia…

- Савик, поехали, - враз почулося від БМВ, що світився лише одним заднім ліхтарем…

- Розумію тебе, - сказав я на прощання Шустеру. – Все таки в Кремль на узгодження краще ходити, ніж на якусь там Банкову…

***
Усіх вітаю з Святом 1 Квітня - з днем Сміху, з днем Дурня!