Навіщо Януковичу Порошенко?

Це одна з рокировок із медійним ресурсом під вибори

Ресурс нинішньої влади схожий на авто без акумулятора. Коли кожен запуск двигуна можливий тільки з буксиру.

Але де ж набрати тих штовхачів на кожен Божий день? Тим паче, що люди вже не цураються ставити спиною до своїх вождів. У парламенті амбітному главі держави не дають і слова сказати, піддають публічній обструкції. Фізіономії на білбордах запльовують, розмальовують і знищують. З’явилися навіть написи: "Смерть донецьким окупантам".

Дворіччя нової влади "святкується" в умовах жорсткого антагонізму поміж народом і владою.

Заваривши "кашу", донецькі правителі добре розуміють: самим скоштувати її всю не вдасться. Якби від того не стався політичний заворот кишок. Для розрегулювання ситуації потрібні свіжі люди. Бажано достатньо віддалені від нинішньої влади.

Одним із перших до когорти таких, либонь, віднесли Петра Порошенка. 

У команді Януковича добре знають владні смаки цього політика. Він ніколи не відходив далі, ніж за два кроки від влади. Завжди готовий підхопити кинутого йому портфеля.

Щоправда, не будь-якого. Думаю, що вже мінімум років із сім він наяву і уві сні очікує на пост глави Кабміну. Нині, напевне, без особливих сентиментів знову зайняв би пост керівника зовнішньополітичного відомства: це його фахова стезя. Мабуть би, прийняв до рук і відомство з управління держказною. Занадто набив руку в крупному бізнесі. Хоча зауважу, розпочинав колись комерцію з реалізації саме акумуляторів в одній із кімнаток готелю "Мир" у Голосієво…

Але саме цих постів і не пропонують. Гадаю, що бояться його на таких посадах.

Не важко зрозуміти, що Порошенко Януковичу потрібен насамперед лише як громовідвід для Заходу. Щоб стояв сигнальним стовпом, таким собі мовчазним маяком на Печерському пагорбі, і ні в що практично не втручався. Бо й без нього вистачає тих, хто активно розпилює державного пирога. Він потрібне для того, аби можна було Єврокомісарам на нього, як на флагшток показувати: он бачите, вчорашні помаранчеві в нашій команді. Не такі вже й ми страшні авторитаристи. 

Зрозуміло, що напередодні виборів владу надзвичайно приваблює і потужний медійний ресурс олігарха Порошенка. Насамперед, телевізійний "5 канал", придбані ним нещодавно Інтернет портали. Які в пору активного використання адміністративного ресурсу під час парламентських перегонів можуть виступити в ролі детонаторів суспільного вибуху. Що подібне мало місце в 2004-2005 роках, на чому, власне, і погоріла тоді нинішня влада. А вразі, якщо Банковій тепер удасться загнати під владну парасольку магната Порошенка, навряд чи залишаться ці ЗМІ небезпечними для В. Януковича і його влади.

Поспіль із медіа В. Хорошковського це може стати потужним стратегічним ресурсом влади на майбутніх парламентських виборах. Так що пропозиція зайняти пост П. Порошенку в нинішньому уряду є не що інше, як і одна з банальних рокировок із медійним ресурсом під вибори

Думаю, що ці нинішні "сватання" олігарха є також і фрагментом плану з нейтралізації його ЗМІ-імперії на теренах України, частину якої, до речі, вже вдалося блискуче реалізувати. Маю на увазі публічне знешкодження на посту голови парламентського Комітету зі свободи слова бютівця Андрія Шевченка і коронування в основному силами більшості на цьому посту близької до пана Порошенка і "5 телеканалу" Юрія Стеціва. Який був тут генеральним продюсером і нині, здається, є членом наглядової ради.

Нічого не маючи проти призначення на цю посаду самого Юрія, відомого прибічника свободи слова і розвитку демократії, не можу втриматися від спокуси зауважити, що ще невідомо, як поведеться посадовець тоді, коли його вчорашній патрон стане не останньою людною в уряді. 

Я це кажу тому, що мені ще й нині пам’ятається, як деякі наші журналісти вигукували на засіданні Верховної Ради прізвище пана Лавриновича, який неодмінно, за їх переконанням, мав очолити парламентську комісію з розслідування обставин загибелі Георгія Гонгадзе. І що з того вийшло, ким став і нині є після того висунення їхній колишній кумир, один із вождів Руху?

Спокуса владою – штука вельми пробивна. Встояти перед нею може лише сильна людина. Тим паче тоді, коли нинішнім правителям конче потрібні незаплямовані люди із середовища помаранчевих. Які б терміново на себе взяли частину гріхів бездарних правителів. 

Так що нічого нового в запрошені П. Порошенка до "каші", яку заварили в суспільстві донецькі, немає. Це просто спосіб на чужому горбу далі їхати до раю…