ЄВРО 2012. Блохін та його команда

Він завжди залишається вірним самому собі...

7 – кратний чемпіон СРСР, грав за юнацьку, молодіжну, олімпійську, основну збірні. Був капітаном. Володар Кубка Кубків і Суперкубка. Йому належать всі особисті рекорди в радянському союзі. 112 матчів за збірну СРСР і 47 м'ячів. 15 разів називався кращим гравцем сезону. Тричі визнаний кращим футболістом СРСР. За олімпійську збірну СРСР зіграв 12 матчів, забив 9 голів. Бронзовий призер Олімпійських ігор 1972, 1976 років, учасник Чемпіонатів світу 1982, 1986. Заслужений майстер спорту. Наш король футболу.
В Бразилії – Пеле. В Аргентині – Марадона. В Голландії – Кройфф. В Німеччині – Беккенбауер. У Франції – Платіні. В Україні – Блохін…
З раннього дитинства він обрав шлях футболіста, попри те, що мама, відома в Радянському Союзі бігунка, бачила сина легкоатлетом. Але саме вона вперше відвела Олега в юнацьку школу «Динамо». Можливо тому, Блохін пізніше скаже, що коли він відчув, що може підкорювати вершини, мама порадила йому не осоромити імя, яке завоює. 
І він не підвів. Більше 15 років приносив команді славу, а вболівальникам дарував фантастичну гру. Про нього говорили як про футболіста, який визначає командну гру. 
А в свої 23 Блохін стає володарем «Золотого м'яча», інакше кажучи, кращим футболістом Європи. Тоді за опитуванням тижневика «Франс футбол», він обійшов Беккенбауера та Йохана Кройффа, а через шість років у такому ж анкетуванні провідних спортивних видань Старого Світу розташовується на п'ятому місці.
В 1987 році він закінчив виступати за київське «Динамо», грав за кордоном, після чого в Києві був проведений останній з його участю матч — збірна ветеранів СРСР зустрілася із зірками світового футболу. Потім була досить вдала тренерська кар’єра в Греції та Москві. Але вдома краще. В 2006 році під його керівництвом вперше в історії незалежної України наша команда прийшла до свого найвищого досягненя – виступила на Чемпіонаті світу, потрапивши у вісімку найсильніших, вийшла до чвертьфіналу першості. 
Олег Блохін, без сумніву, надзвичайно впевнена в собі особистість, яка звикла перемагати і знає чого хоче. Його дисципліні можна позаздрити. Завжди послідовний в своїх діях. Іноді з ним важко, але він завжди залишається непохитним у своїх поглядах. У нього непростий характер, як майже у кожної талановитої людини. Це людина, яка вміє визнавати власні помилки, що притаманно лише сильним. Але, перш за все, Блохін - це дійсно Великий ігрок радянського, українського та світового футболу. Це кумир мільйонів. Це жива Легенда. 
Саме йому доручено почесну місію очолити нашу збірну на Європейському чемпіонаті цього року. Не легке завдання стоїть перед тренером – адже це ще й домашній чемпіонат. 
Олег Володимирович вже зарекомендував себе як реалістично мислячий та практичний спеціаліст. Він не дивиться на минулі звання та заслуги футболістів, даючи таким чином показати себе і заслужити місце в основному складі. За його словами всі рівні і у кожного є шанс. Блохін довіряє молодим, які ще нічого не досягли і прагнуть проявити себе якнайкраще. Він переконаний, що у нас все ж таки є талановита молодь. 
Тож побажаємо нашому наставнику гідного виступу на Европейському чемпіонаті. 
Про геніальних людей можна писати багато цікавого, але в кожного свій неповторний шлях і ми самі обираємо як його прожити. Його життя красиве, зі смаком перемоги. Ім'я Олега Блохіна навічно вписано в історію світового футболу, причому золотими літерами. Він справжня суперзірка і не тільки для українського вболівальника.