Чому поляк Тадеуш Мазовецький відмовився спілкуватися з українською пресою?

Запитання до всіх...

Нинішня влада так «успішно» повела справи на міжнародній арені, що у щирих друзях у неї залишилися лише – абсолютний ізгой О. Лукашенко та незворушний рекордсмен із порушень своєї національної  Конституції щодо неправомірного зайняття поста глави держави – пан В. Путін.

На фоні цього просто таки не можуть не дивувати своєю стоїчною витривалістю, якоюсь непереборною наполегливістю наші західні сусіди - поляки.

Ви ж погляньте, як натхненно і заповзятливо всі без винятку їхні національні лідери – Лех Валенса, Олександр Кваснєвський,  Лех Качинський, а тепер і Броніслав Коморовський намагаються посприяти українцям у розвитку їхньої незалежності, розбудові власної суверенної держави. Можна тільки подивуватися тому, з якою наполегливістю вони, переступаючи через власну гордість, професійну зайнятість завжди опиняються в нашій столиці, коли в українській державі на нещастя роздмухується черговий політичний провал, скандал, чи ще того страшніше – всенародна пожежа, аби якнайшвидше помирити сторони, відремонтувати справи у проблемних сусідів. Більше того, навести марафет на обличчі України перед усією Європою.

Пригадаймо, кого з них ми бачили на заквітчаному гаслами свободи і демократії  розбурханому Майдані, при владнані внутрішніх державних конфліктів…

Вони за першим покликом, а то й і з власної ініціативи прилітають до нас, навіть тоді коли вже, здається, весь світ відвернувся від українських керівників, відмовляється їм подати руку, привітатися.

Мені здається, що вельми показовим у цьому ряду візитів був останній приїзд до України колишнього першого посткомуністичного прем'єр-міністра Польщі, радника чинного польського президента пана Тадеуша Мазовецького. Як відомо, він цими днями, за дорученням президента Польщі Броніслава Коморовського навідався до Харкова, зустрівся там із Юлією Тимошенко.

Тадеуш Мазовецький це справді польська легенда, діяч світового рівня. У нього слава замало не рівня Нельсона Мандели.

Щоб зрозуміти його велич, приведу лише один штрих із історії життя колишнього яскравого борця проти комуністичної залежності Польщі від СРСР.

Тадеуш Мазовецький у грудні 1981 року був інтернований за наказом генерала Ярузельського з Польщі. .

Безпосередньо його затриманням і переміщенням під охорону керував один із стовпів тодішнього воєнного стану міністр внутрішніх справ Польщі генерал броні Чеслав Кіщак.

Зверніть увагу. Через вісім років Тадеуш Мазовецький, сидячи за одним столом із Ярузельським і Кіщаком формував перший посткомуністичний польський уряд, де він стає прем'єр-міністром, а чоловік, який арештував його Чеслав Кіщак - міністром внутрішніх справ.

На наївне запитання одного журналіста нинішніх днів «Як Ви могли бути в одному уряді з тими, хто вас заарештовував?», пан Тадеуш знизав плечима і спокійно відповів: «Ми розуміли, що Польща - вище».

Чи не правда, золоті слова, а ще святіший вчинок?

У зв’язку з цим, хочеться запитати: чому ж наші лідери не вміють так інтереси держави ставити вище власних амбіцій? Чи не тому бува, що вони насправді ніякі не національні лідери, а бригадири банд, які злочинно роздирають рідні Україну?

У зв’язку з візитом пана Тадеуша Мазовецького до Харкова, розмовою з пані Тимошенко у мене виникло одне делікатне питання, яке не дає мені спокою з часу озвучення цієї новини засобами масової комунікації. Чому, після візиту в спец. палату лікарні «Укрзалізниці» легендарний польський прем’єр відмовився від будь-яких контактів із журналістами?

А чи не тому це сталося, що відомий борець за свободу і незалежність Польщі, як і колишній литовський екс-спікер, він же депутат Європарламенту пан Ландсберґіс, який 21 вересня ц.р. в Києві заявив, що Ю. Тимошенко зовсім не права, коли написала звернення до західних політиків із закликами не йти назустріч українській владі в питаннях євроінтеграції України. "Це не додає блиску її короні", - сказав Ландсбергіс (про це читайте тут - http://www.pravda.com.ua/news/2012/09/21/6973237/)

Адже негоже власні інтереси ставити вище загальнодержавних. Якраз життя і боротьба Тадеуша Мазовецького за незалежність і свободу, демократію Польщі показали, як потрібно знаходити пріоритети в діяльності політика.