Президент трьох різних... держав

5 жовтня – день народження людини, яка за своє коротке життя, тривалістю лише 75 років, побувала главою трьох різних держав.

5 жовтня – день народження людини, яка за своє коротке життя, тривалістю лише 75 років, побувала главою трьох різних держав. Маю на увазі великого чеха Вацлава Гавела.

            Його публічне життя починалося з літератури, з театру, де ставилися п’єси молодого драматурга. Прем’єрний спектакль на празькій столичній сцені відбувся 1963-го.

           Але займатися лише літературою, тоді, коли все суспільство бурлило, наповнювалося протестами проти панування в державі чужої, московської, кремлівської ідеології, Вацлав Гавел не міг. Тим паче, що якраз тоді чеський лідер Алєксандр Дубчек  проголошує ідею “соціалізму з людським обличчям”. У відповідь на це війська країн Варшавського договору, переважно радянські, розчавили Празьку весну. Вацлав Гавел, один із ідеологів оновлення та противників тоталітаризму, вперше потрапляє до в‘язниці.

     Понад двадцять років московської реакції – чорні дні боротьби за національну незалежність, коли Вацлава Гавела знову ув’язнюють, але він не здається. В цілому, у тюрмах йому довелося провести понад п’ять років. Серед заборон, які придумувала влада щодо письменника – право на голос, на публікацію творів.

     Однак, полум’яне слово Гавела знаходило дорогу до людей. Він стає одним із найвідоміших дисидентів свого часу. Письменник, інтелігент, високо освічена людина, стає світочем боротьби за суверенну Чехословаччину, без мошкари Варшавського договору, вказівок і тоталітарного контролю з Кремля.   

            Вацлав Гавел стає засновником національного антикомуністичного руху «Громадянський форум». Як представник його, після Оксамитової революції 1989-го року, обирається президентом парламенту Чехословацької соціалістичної республіки.

            Однак, навіть авторитету всесвітньо відомого Гавела не вистачило для того, щоб зберегти цілісність країни, яку складали чехи і словаки. Республіка розділяється на дві суверенні держави.

Згодом чехи знову обирають його главою своєї країни. Раз, а потім і вдруге.

        Час його правління в Чехії називають порою повернення в європейську демократичну сім’ю. При Гавелу Чехія вступає в НАТО, при ньому приймається рішення про проведення всенародного референдуму щодо вступу в Європейський союз. Люди голосують за ідею Вацлава Гавела, хоч сам він уже відходить від проблем управління державою за станом здоров’я. Поневіряння по тюремних казематах далися взнаки: він живе з однією легенею.

            2008-го демократичний світ широко відзначав сорокаріччя Празької весни. І тоді всі знову  побачили, почули колишнього трибуна Вацлава Гавела. Як справжній демократ, інтелігент, він знову підтримав вільнодумство, заявивши з високих трибун: “Ми насамперед ставимо перед собою обов‘язок виявляти активну солідарність із дисидентами тих країн, де ще залишаються авторитарні режими”.

            Начебто все це було звернено до нас персонально, до стану розвитку свобод і демократії в нашій нинішній державі.  

            Взагалі, українці, на жаль, не знають, що, приміром, свого часу чехи мали не менші проблеми із вжитком рідної мови, як ми зараз.  Але вистояли і перемогли.

            На довгих триста років чеські землі увійшли до складу Австрійської імперії Габсбургів, згодом могутньої Австро-Угорщини. Зміцнюючи панування, імператор Йозеф ІІ у 1781 році видав указ, яким запровадив німецьку єдиною мовою спілкування в державних установах. Як в імперіях водиться, мовна окупація поступово оволоділа всіма сферами життя: освітою, театром, військом – словом, настала тотальна германізація.

Про те, як діяло чеське відродження, що робило для порятунку своєї мови, культури, пісні, читайте більш докладно тут - http://www.radiosvoboda.org/content/article/24725820.html.

А я на закінчення скажу, що чехи стали великою нацією насамперед завдяки таким великим Людям, як уроджений 5 жовтня 1936 в Празі Вацлав Гавел. Він ще при житті став історією, живою легендою, совістю нації. Був президентом, як вважають фахівці з історії та політології, трьох різних країн.  Цього теж нікому ще не вдавалося досягти…

Вічна пам'ять Великій Людині!