У "регіоналів" новий мовний шеф – політичний невдаха…

Тепер "руський мір" в Україні без сумніву розвалиться...

Я якось написав, що все чим би не займався такий собі пан Тігіпко, завжди все має один і лише провальний епілог. Іншими словами, якщо хочеш загубити справу - доручи її колишньому комсомольському ватажку.

Ви, приміром, не забули, хто очолював виборчий штаб Партії регіонів 2004 року, коли її лідери заледве не застрелилися після перемоги Майдану? Переляканий С. Тігіпко тоді, здається, геть бідняка втік на декілька літ із України.

Із приходом до влади на Банковій В. Януковича 2010-го, колишній радник прем’єр-міністра Ю. Тимошенко С. Тігіпко знову очолює в уряді М. Азарова сферу економічних реформ. Стає головною надією Партії регіонів.

Саме тоді я й написав, що С. Тігіпко – це дохлий номер для революційних змін, яких від його вимагають, він абсолютний невдачник на щаблях влади.

Що вийшло насправді – свідчать повні провали на шляху так званих економічних, соціальних реформ, за які відповідав СЛТ в минулому уряді М. Азарова. Найбільше його досягнення – підвищення на п’ять років пенсійного віку для українських жінок, і збільшення в середньому на три гривни щомісячних соціальних виплат.

За те власні активи багатія С. Тігіпка на сьогодні, як свідчать поінформовані джерела, зросли до одного мільярда доларів США.

За такі реформи, за таке управління економікою, на фоні приватного благополуччя, варто б, напевне, спитати в юридичному порядку. Тільки опозиція в Україні поки що не настільки кошерна (он же скільки різних тушок вилазить після кожних виборів!), щоб запитати за ці начебто випадкові невдачі горе-реформатора і його начальників.

А пам’ятаєте таку партію "Сильна Україна", яку очолював цей самий пан? Теж безславно канула в Лєту під його чутливим керівництвом.

 А лижний інструктор В. Каськіва з мільярдом доларів інвестицій у дірявих кишенях, це ж хіба не персональний успіх і віце-прем’єр-міністра з економічних реформ? Це ж хіба не Тігіпко благословляв ці колосальні  "вкладення" у спорудження   LNG-терміналу? Те ж герой, холера їх забирай…

Тепер, сором’язливо маскуючи очі, С. Тігіпко бравурно розповідає, що вирішив зосередитись на ідеологічній роботі в парламенті, позаяк є заступником голови Партії регіонів саме з цих важливих проблем.

Більше того, пан С. Тігіпко вже почав свою активну, пропагандистську роботу.

Як, можливо, пригадуєте, на останньому пленарному засіданні (18 грудня ц.р.) він взявся повчати Верховну Раду, якою мовою має здійснюватися державотворення в Україні. Мовляв, потрібно дозволити народним депутатам із парламентської трибуни виступати мовою, якою вони спілкуються зі своїми виборцями. Маючи насамперед на увазі, зрозуміло ж, їхню російську.

Зачекайте, але хіба в Україні є лише російська меншина?

Звичайно ж, ні. Отже, виходячи з постулату С. Тігіпка, буде правильно, коли, приміром, кримський татарин Муса Джамільов перейде у Верховній Раді на мову своїх предків. Чи бодай слово зрозуміють із того, що він скаже з парламентської трибуни і пан Тігіпко, і його політичні однодумці? І до чого це все  приведе? Чи можна так збудувати нову Україну, про яку ми мріємо?

Відповідь на це питання знаходимо в  частині другій статті 6 Закону України  про засади державної  мовної політики. Скандального, підкреслю, закону, який так успішно під себе ухвалювали Партія регіонів і комуністи влітку нинішнього року. У ньому чітко і однозначно зазначено, що на всій території України застосовується державна. українська мова при здійсненні повноважень органами законодавчої, виконавчої та судової влади і в міжнародних договорах.

Себто, якщо народний депутат України є державним службовцем, до того ж першого рангу, то він повинен, ні, зобов’язаний при виконанні своїх повноважень у парламенті користуватися лише державною мовою. Якщо ж не володіє державною, у такому разі він не може бути ні державним службовцем, ні тим паче народним депутатом. 

Що ж тут не зрозуміло?

Як слідує з репліки того ж таки головного ідеолога ПР, проголошеної у Верховній Раді 18 грудня, відповідь правлячої партії на законну вимогу опозиції дотримуватися чинного законодавства в мовному плані, готова. Ось вона, озвучена С. Тігіпком: «Я просив би дати можливість всім депутатам виступати, якщо вони бажають, в тому числі і російською мовою вільно. Якщо цього не буде, то ми не дамо нікому виступати з цієї трибуни теж, якщо будуть забороняти це робити нашим депутатам…» (Подається за стенограмою ВРУ.)

Увечері, 21 грудня ц.р., виступаючи на знаменитих публічних «собачих боях» в одному  з телешоу, С. Тігіпко знову підтвердив на всю Україну свою попередню тезу: "Я вважаю, що будь-який депутат може вийти і виступати на тій мові, на якій він спілкується зі своїми виборцями". При цьому додав: "У нас є ряд депутатів, які просто не вміють розмовляти українською. І, перш за все, це пов'язано з тим, що в цих регіонах ніхто просто не говорить, ті люди, які навіть знали в школі, просто забули мову, вони сьогодні боятися спілкуватися цією мовою, тому що погано її знають", - пояснив С. Тігіпко. (Читай це тут)

Що сказати?

Де вони й цього разу набрали таких недолугих людей, вірних побратимів пана Азарова? Пам’ятаєте, що йому публічно в парламенті сказала народний депутат І. Фаріон з приводу його двомовності (розмовляє третьою мовою, не схожою ні на українську, ні на російську).

Ось ця знаменита уже фраза: "Мову не знають ті, які або  політично упереджені, або розумово відсталі. Отже, в якій системі координат перебуваєте, власне, ви?" (Із цим можна ознайомитись у  стенограмі ВРУ)

Точнісінько таке ж запитання сьогодні належить поставити і головному ідеологу ПР Сергію Тігіпко, щодо недолугості народних депутатів від правлячої партії, яких він, як на мене, публічно зробив ледь не дегенератами…

А втім, для України і українців, думаю, все це вельми символічно, і навіть добре, що за таку тонку грань діяльності правлячої партії відповідає традиційний політичний невдаха С. Тігіпко. Це однозначно свідчить про те, що їхній "руській мір" не пройде, аж тепер остаточно згине…

Пан Тігіпко, дай Боже,  все успішно знову провалить…