Спілкується українською - бий, як фашиста

Якщо журналісти самі винні, що їх побили на мітингу, то чи винні українці в тому, що вони мають свою мову, свою землю і терплять окупаційну владу?

Із вечора п’ятниці, 24 травня, розмірковую над почутим. У протипожежній телепрограмі С. Шустера один фрукт заявив, що, мовляв, журналісти О. Сніцарчук і В. Содель самі винні в тому, що організовані в зграю бандюги, під надійною охороною міліціянтів, відлупцювали їх безпосередньо під вікнами головного управління МВС у місті Києві.  Нічого по сумнівним мітингам ходити.

Протипожежними випуски на «Інтері» називаю тому, що їх завдання, за участі відомого  гастарбайтера, як не важко зрозуміти, спрямована лише на одне – погасити протестні настрої в суспільстві. Випустити пару через такі ось «мудрі висновки». Для цього й запрошуються в якості експертів подібні «знавці справи», як неперевершений лизун влади Олександр Мартиненко, один із найнадійніших виучеників Л. Кучми. В роки відвертої драконівської реакції попереднього кривавого режиму щодо преси і опозиції, він – заступник глави адміністрації президента, прес-секретар глави держави. Тепер поспіль із заробітчанином Шустером повчає українських журналістів, як вестися їм? Як боятися гопників під охороною міліціянтів. Що ж, зрозуміло, чітко й конкретно означає – сидіть дома, не виходьте на вулиці, а очолюваний ним Інтерфакс напише під диктовку Банкової, що протестні акції опозиції зірвалися, що всі кияни прийшли лише на акцію влади.

Іншими словами, закликає сидіти дома, не висовувати носа на вулиці, коли там урки-антифашисти під дахом «правоохоронців» для мордобою шукають міфічних фашистів.  Це якраз той випадок коли кажуть: інша порада гірша, як зрада…

Якось дивно, що цього разу Шустер для більшої переконливості своїх публічних підлабузницьких утіх щодо влади не позвав на ефір соціолога з обозу Партії регіонів Є. Копатька. Той неодмінно міг би з «цифрами в руках» довести: більшість громадян вважають, що О. Мартиненко стовідсотково правий – журналісти самі винні в конфлікті, чого, мовляв. виходять на вулицю, коли там бандити з міліціянтами розважаються…

Учора ввечері, 26 травня, Ольга Сніцарчук в інтерв’ю «Голосу Америки» на 5-му телеканалі розвінчала всі брехні, що обвилися довкруги подій мітингового 18 травня, і перебування її в гущі подій на Софіївській площі. Вона назвала брехнею заяву міністра внутрішніх справ В.Захарченка з трибуни Верховної Ради про те, що під вікнами ГУ МВС України опинилася, висловлюючи свою громадянську позицію. На мітингу опозиції вона виконувала редакційне завдання кореспондента телеканалу.

«Я запитувала пана Захарченка про те, звідкіля в нього дані, що я була учасником мітингу, а не журналістом на роботі, він пояснити мені нічого не міг», - заявила пані Сніцарчук в інтерв’ю «Голосу Америки».

Іще раніше, головний редактор видання «Комерсант»  Валерій Калниш у телепрограмі С. Шустера сказав, що їхній працівник В. Содель на мітингу опозиції виконував редакційне завдання.

Стає зрозуміло, що владі понад усе потрібно вигородити дику агресію бандюків і аморфну бездіяльність міліції. Тому й вигадуються всякі небилиці, придумуються, як зробив це О. Мартиненко, вигадки про начебто молодість і професійну недосвідченість журналістів.

У цьому повідомленні стільки правди, скажу я вам, як у решеті води. Ольга Сніцарчук на 5-му телеканалі працює з 2004 року. Вела репортажі ще з Майдану. Ппройшла через десятки екстримальних ситуацій. У той саме час, коли цей лощений панич, який тепер повчає її манер поведінки, все своє професійне життя ховається за фіранками Банкової,  де сповна оволодів ремеслом лише всяко  догоджати хазяям головного палацу.

Чим, скажіть, О. Мартиненко відрізняє від харцизника Румуна, який теж стверджує, що журналісти буцімто самі в усьому винні, і він їх не бив, а навіть захищав…

Лакейська робота таких шустерів і мартиненків, як і спроба керівників правоохоронних органів зробити винними журналістів, явно стимулює бандюків різних рівнів.

Як стало відомо, у суботу зранку, 25 травня, активіста Гостинного двору Євгена Парфьонова гопники жорстоко побили лише за те, що він розмовляв… українською.

Як пише Інтернет видання «Українська правда», «Парфьонов розповів, що близько п'ятої ранку біля магазину "Сільпо" на вулиці Гната Юри він спілкувався з товаришем по телефону українською мовою, коли до нього підійшли шестеро осіб спортивної тілобудови віком близько 25 років.»

У результаті, в нього діагностували дві тріщини в черепі, струс мозку, зламану щелепу, порізану руку, також хлопець не бачить на ліве око.

Чому в даній ситуації можуть нас навчити шустери-мартиненки? Не ходити поодинці, не розмовляти українською?

На своїй землі? Тоді, коли українці складають 78 відсотків населення держави, є в ній титульною нацією?